Pwovèb 26
1 Tankou lanèj nan sezon chalè a, tankou lapli nan sezon rekòlt, se konsa respè pa merite rive sou yon moun ensanse.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Tankou yon ti zwazo k ap sove ale, tankou yon ti iwondèl nan vòl li, se konsa yon madichon san koz p ap poze.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Yon fwèt se pou chwal la, yon brid pou bourik la, ak baton pou do a moun ensanse a.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Pa reponn yon moun ensanse selon foli li, oswa ou va vin tankou li.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Reponn yon moun ensanse selon foli li merite, pou l pa vin saj nan pwòp zye li.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Li koupe pwòp pye li, e bwè vyolans, ki voye yon mesaj pa men a moun ensanse a.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Tankou janm ki initil pou moun bwate a, se konsa yon pwovèb nan bouch a moun ensanse.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Tankou yon moun ki mare wòch anndan fistibal se konsa sila ki bay respè a moun ensanse a.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Tankou yon pikan ki tonbe nan men yon moun k ap bwè gwòg, se konsa yon pwovèb nan bouch a moun ki ensanse.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Tankou moun ak banza k ap blese tout moun, se konsa sila ki anplwaye moun ensanse a, ak sila ki anplwaye sila k ap pase pa aza a.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Tankou yon chen ki retounen nan vomi li, se konsa yon moun ensanse kap repete foli li.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Èske ou wè yon moun ki saj nan pwòp zye li? Gen plis espwa pou moun fou pase li menm.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Parese a di: “Gen yon lyon nan lari a! Yon lyon nan plas la!”
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Tankou pòt la vire sou gon li, se konsa parese a sou kabann li.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Parese a fouye men l nan plato a; men l twò fatige pou fè l ankò rive nan bouch li.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Parese a pi saj nan pwòp zye li pase sèt moun ki kab reponn ak bon konprann.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Tankou yon moun ki pran yon chen pa zòrèy, se konsa sila k ap pase pa aza a, pou l gaye nan goumen ki pa apatyen a li menm nan.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Tankou yon moun fou k ap jete bwa dife, flèch ak lanmò,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 se konsa nonm ki tronpe vwazen li an pou di: “Èske se pa blag mwen t ap fè?”
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Akoz mank bwa, dife a etenn; lè ti koze sispann, rayisman vin kalme.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Tankou chabon tou limen anvè sann cho, ak bwa anvè dife, se konsa yon moun tchenpwèt chofe pwoblèm pou limen konfli.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Pawòl a moun k ap chichote nan zòrèy moun nan, vin tankou bèl ti mòso delika. Yo desann rive jis nan pati pi fon kò a.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Tankou veso ki fèt ak tè ki kouvri ak yon kouch ajan, se konsa lèv ki brile ak yon kè ki mechan.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Yon nonm malonèt, kache sa pou l pa parèt sou lèv li; men nan kè l, li fè depo desepsyon.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Lè l pale byen dous, pa kwè l; paske, gen sèt abominasyon nan kè l.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Malgre rayisman kouvri kò l ak riz, mechanste li va devwale devan asanble a.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Sila ki fouye fòs la va tonbe ladann, e sila ki woule wòch la, sou li menm l ap retounen.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Yon lang ki bay manti, rayi sila li kraze yo, e zèv a lang flatè a se dega.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
