< Pwovèb 23 >
1 Lè ou chita sou tab ak yon ki gouvènè, konsidere byen sa ki devan ou.
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 Konsa, mete yon kouto sou gòj ou si ou se yon nonm ak gwo lanvi.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Pa dezire bon manje sa yo, paske se yon repa desepsyon.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Pa fatige kò ou pou jwenn richès; sispann reflechi sou sa.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Depi ou mete zye ou sou li, l ale. Paske, anverite, li gen zèl kon yon èg k ap vole vè syèl yo.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Pa manje pen a yon mesye ki chich, ni anvi bèl bagay li;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 paske jan li panse nan tèt li a, se konsa li ye. Li di ou: “Manje e bwè!” Men kè li pa avè w.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Ou va vomi mòso ke ou te manje a e gaspiye tout bèl pawòl ou yo.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Pa pale nan zòrèy a moun sòt, paske l ap meprize sajès a pawòl ou yo.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Pa deplase ansyen bòn nan, ni antre nan chan òfelen yo,
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Paske Redanmtè yo a pwisan. Li va plede ka yo kont ou.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Aplike kè ou a disiplin ak zòrèy ou a pawòl ki pote konesans.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Pa ralanti disiplin sou yon timoun; malgre ou frape li ak yon baton, li p ap mouri.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
14 Ou va frape li ak baton pou delivre nanm li de sejou mò yo. (Sheol )
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol )
15 Fis mwen an, si kè ou saj, pwòp kè m va kontan tou.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Wi, jis anndan m va rejwi lè lèv ou pale sa ki dwat.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Pa kite kè ou fè lanvi pechè yo, men viv nan lakrent SENYÈ a tout tan.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Anverite, gen davni, e espwa ou p ap anile.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Koute, fis mwen an, vin saj pou dirije kè ou nan chemen an.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Pa bwè twòp diven, ni fè voras nan manje vyann;
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 paske sila ki bwè twòp la ak moun voras la va vin pòv; e dòmi nan zye a va fè l abiye ak vye twal chire.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Koute papa ou ki te fè ou a, e pa meprize manman ou lè l vin granmoun.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Achte verite e pa vann li! Ranmase sajès, enstriksyon ak bon konprann.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Papa a sila ki dwat la va rejwi anpil, e sila ki fè yon fis ki saj la va gen kè kontan nan li.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Kite papa ou ak manman ou fè kè kontan; kite fanm ki te fè ou a, rejwi.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Ban m kè ou, fis mwen an; kite zye ou fè kè kontan nan chemen mwen yo.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Paske yon pwostitiye se yon fòs byen fon, e yon fanm adiltè se yon ti pwi etwat.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Anverite, li kache veye tankou vòlè, pou l ogmante enfidelite pami lòm.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Se kilès ki gen gwo pwoblèm? Se kilès ki gen tristès? Se kilès ki gen konfli? Se kilès kap plenyèn? Se kilès ki blese san rezon? Se kilès ki gen zye wouj?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Sila ki mize sou diven nan, sila ki ale goute diven mele an.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Pa gade diven an lè l wouj, lè l fè klè nan tas la, lè l desann byen dous.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Nan dènye moman an, li mòde tankou sèpan; li brile tankou bouch koulèv.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Zye ou va wè bagay ki dwòl, e panse ou va twouble anpil.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Ou va tankou yon moun ki kouche nan mitan lanmè, oswa tankou yon moun ki kouche sou ma batiman.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 “Yo te frape m, men mwen pa t santi anyen! Yo te bat mwen, men mwen pa t konnen sa! Lè m leve, m ap chache pou m kab bwè ankò.”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.