Pwovèb 21
1 Kè a wa a se tankou kanal dlo nan men SENYÈ a; Li vire l kote Li vle.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Chemen a yon moun bon nan pwòp zye li; men SENYÈ a peze kè yo.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 SENYÈ a pito ladwati ak lajistis plis pase sakrifis.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Zye ki leve wo ak kè ki plen ògèy; lanp a mechan yo se peche.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Plan a dilijan an mennen byen si, vè avantaj; men tout moun ki aji san reflechi va, san dout, vin pòv.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Ranmase anpil byen ak lang k ap bay manti se yon vapè k ap sove ale, k ap kouri dèyè lanmò.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Vyolans a mechan yo va trennen yo fè yo pati, akoz yo refize aji ak jistis.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Chemen a yon moun koupab kwochi; men pou sila ki san tach la, kondwit li dwat.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Li pi bon pou viv nan ti kwen sou twati a pase nan yon kay ak yon fanm k ap fè kont tout tan.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Nanm a mechan an vle mal; vwazen li an pa twouve gras nan zye l.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Lè mokè a vin pini, moun san konprann nan vin saj; men lè moun saj la enstwi, li resevwa konesans.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Lè sila ki dwat, pran an konsiderasyon kay mechan an, afè mechan an vin detwi nèt.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Sila ki fèmen zòrèy li a kri aflije a, va vin kriye pou kont li, men li p ap jwenn repons.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Yon kado vèse an sekrè kalme fachez, e yon anba tab ki glise rive, bese gwo kòlè.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Aplike lajistis se yon plezi pou moun dwat; men se yon gwo laperèz pou malfektè inikite yo.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Yon nonm egare ki kite chemen bon konprann nan, va jwenn repo nan asanble mò yo.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Sila ki renmen plezi, va vin pòv; sila ki renmen diven ak lwil, p ap janm rich.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Mechan an se yon ranson pou moun dwat yo; e sila ki fè trèt la pou sila ki kanpe janm.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Li pi bon pou rete nan dezè pase viv ak yon fanm k ap agase moun tout tan.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Gen bèl trezò ak lwil nan abitasyon a moun saj la; men, moun san konprann nan vale tout.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Sila ki swiv ladwati ak fidelite a jwenn lavi, ladwati ak lonè.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Yon nonm saj monte sou miray vil pwisan, e fè tonbe sitadèl la ki te bay yo konfyans.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Sila ki veye bouch li ak lang li pwoteje nanm li kont gwo twoub.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Ògèy, Monte Tèt Wo, Mokè; men tit a sila ki aji nan ògèy ak ensolans yo.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Se volonte a parese a ki fè l mouri, paske men li refize travay;
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Gen moun tout lajounen kap anvi yon bagay, pandan moun dwat yo ap vèse bay san rete.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Sakrifis a mechan yo abominab; se konbyen anplis, lè l pote ak movèz fwa.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Yon fo temwen va peri; men sila ki koute verite a va pale ak letènite.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Moun mechan an afiche yon figi brav; men pou moun ladwati a, chemen li an sèten.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Nanpwen sajès, ni bon konprann, ni konsèy kont SENYÈ a.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Cheval la prepare pou jou batay la; men viktwa a se nan men SENYÈ a.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
