Pwovèb 18
1 Sila ki izole pwòp tèt li, chache pwòp enterè l; bon jijman an pa anyèn devan l.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Yon moun ensanse pa pran plezi nan bon konprann; men sèlman nan devwale pwòp panse li.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Lè yon nonm mechan vin parèt, mepriz la vini ansanm avè l; e avèk dezonè, wont vin parèt.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Pawòl yo ki sòti nan bouch a yon nonm se yon dlo byen fon; dlo sajès se yon dlo fre k ap koule tout tan.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Panche vè youn moun mechan an pa bon, ni pou fè jijman ki rache jistis nan men moun dwat yo.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Lèv a yon moun ensanse mennen konfli; bouch li ap mande kou.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Bouch a moun san konprann nan se dega li; e lèv li se pèlen pou nanm li.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Pawòl a sila ki chichote pawòl nan zòrèy moun nan se tankou bonbon ki gen gou dous; se jis nan fon kò a yo desann.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Anplis, sila ki parese nan travay li a se frè a sila ki detwi.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Non SENYÈ a se yon sitadèl byen fò; moun ladwati a kouri ladann pou jwenn sekou.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Pou yon nonm rich, byen li se yon vil ki fò; kon yon miray byen wo nan panse li.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Avan destriksyon, kè yon nonm plen ògèy; men imilite ale devan onè.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Sila ki bay repons avan li koute a; plen foli ak wont.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Lespri a yon nonm kapab sipòte maladi; men nan ka lespri brize a, se kilès ki kab sipòte li?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Panse a sila ki gen bon konprann nan, ranmase konesans; anplis, zòrèy a saj la chache konesans.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Don a yon nonm fè kont espas pou li, e mennen li devan moun enpòtan.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Premye moun pou plede ka li a, sanble gen rezon; jiskaske yon lòt moun vin egzamine l.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Tiraj osò fè konfli sispann; lap pran desizyon antre moun pwisan yo.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Yon frè ki blese se pi rèd pou konvenk pase yon vil fòtifye; konfli ak li se tankou ba fè nan yon sitadèl.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Se fwi a bouch moun ki satisfè vant li; l ap satisfè ak sa ke lèv li pwodwi.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Lanmò ak lavi nan pouvwa a lang lan; e sila ki renmen l yo, va manje fwi li.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Sila ki jwenn yon madanm, jwenn yon bon bagay, e twouve favè SENYÈ a.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Malere a pale: “Souple, fè m gras”; men moun rich la reponn byen di.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Yon nonm ak anpil zanmi vin kraze nèt; men gen yon kalite zanmi ki rete pi pwòch pase yon frè.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
