Pwovèb 16
1 Plan kè a sòti nan lòm; men repons a lang lan sòti nan SENYÈ a.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Tout chemen a yon nonm pwòp nan zye pa li; men SENYÈ a peze sa k nan kè l.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Konsakre tout zèv ou yo a SENYÈ a, e plan ou yo va etabli.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 SENYÈ a te fè tout bagay pou pwòp sèvis li; menm mechan yo pou jou jijman an.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Tout sila ki gen kè ògèy, abominab a SENYÈ a; anverite, li p ap chape anba pinisyon.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Pa lanmou dous avèk verite, inikite lave; e pa lakrent SENYÈ a moun chape anba mal.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Lè chemen a yon nonm fè SENYÈ a kontan, l ap fè menm lènmi li yo vin anpè avè l.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Pi bon se piti ak ladwati pase gwo kòb k ap antre avèk enjistis.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Panse a lòm fè plan pou wout li; men SENYÈ a dirije pa li yo.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Se desizyon diven ki nan lèv a wa a; bouch li pa dwe fè erè nan jijman.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Yon balans ki jis apatyen a Bondye; li veye sou tout pwa nan sak yo.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Se abominab pou wa yo komèt zak mechan, paske yon twòn etabli sou ladwati.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Lèv ki dwat se plezi a wa yo; e sila ki pale dwat, vin renmen.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Kòlè a yon wa se tankou mesaje lanmò; men yon nonm saj va kalme li.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Nan vizaj a yon wa briye lavi; e favè li se tankou yon nwaj avèk lapli prentan.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 A la bon li pi bon pou resevwa sajès pase lò! Pito nou jwenn bon konprann pase ajan.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Gran chemen a moun dwat la se pou kite mal; sila ki veye chemen li an prezève lavi li.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Ògèy ale devan destriksyon e yon lespri ògèy devan moun kap tonbe.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Li pi bon pou rete enb nan lespri avèk sila ki ba yo, pase divize piyaj ak moun ògeye yo.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Sila ki bay atansyon a pawòl la va jwenn sa ki bon; beni se sila ki mete konfyans li nan SENYÈ a.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Moun saj nan kè va rekonèt kon moun bon konprann; e dousè nan pale va ogmante kapasite konvenk moun.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Bon konprann se yon fontèn dlo lavi pou sila ki genyen l; men pou disipline moun ensanse yo se foli.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Kè moun saj la enstwi bouch li; li ogmante pouvwa l pou konvenk moun ak lèv li.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Pawòl agreyab se yon nich gato siwo myèl; dous pou nanm nan, ak gerizon pou zo.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Gen wout ki parèt bon a yon nonm; men fen li se lanmò.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Apeti a yon ouvriye fè byen pou li; paske se grangou ki ankouraje l.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Yon sanzave fòmante mechanste; pawòl li yo brile tankou dife wouj.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Yon nonm pèvès gaye konfli, e yon nonm k ap bay kout lang ap separe bon zanmi yo.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Yon nonm vyolan ap tante vwazen li pou l mennen li nan move chemen.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Sila kap bay je dou, fè l pou l kab mennen bagay pèvès; sila ki fèmen sere lèv li, fè mal la rive.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Yon tèt blanch se yon kouwòn laglwa; li jwenn nan chemen ladwati a.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Sila ki lan nan kòlè a pi bon pase pwisan yo; e sila ki gouvène lespri li a pi bon pase sila kap kaptire yon gran vil.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Tiraj osò fèt nan fon wòb; men tout desizyon ki sòti, sòti nan SENYÈ a.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
