Pwovèb 15
1 Yon repons ki dous kalme kòlè; men yon mo sevè pwovoke gwo fache.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Lang a saj la gen pou mèt, konnesans; men bouch a sila ki manke konprann nan eksprime foli.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Zye a SENYÈ a tout kote; L ap veye sa ki bon ak sa ki mal.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Yon lang ki kalme se yon pyebwa lavi; men si l gen desepsyon, l ap kraze lespri.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Yon moun ensanse refize disiplin a papa l; men sila ki aksepte repwòch gen sajès.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Gran richès twouve nan kay a moun dwat yo; men gwo twoub se salè a mechan an.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Lèv a moun saj yo gaye konesans; men se pa konsa ak kè moun ensansib yo.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Sakrifis a mechan an abominab a SENYÈ a; men lapriyè moun dwat yo se gwo plezi Li.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Chemen mechan an abominab a SENYÈ a; men Li renmen sila ki chache ladwati a.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Pinisyon byen di ap tann sila ki abandone chemen an; sila ki rayi korije a va mouri.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Sila ki moke a pa renmen sila ki fè l repwòch la; li pa janm ale kote moun saj.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Kè ki gen lajwa fè figi moun rejwi; men lè kè a tris, lespri a vin brize.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Lespri a moun entèlijan an chache konesans; men bouch a moun sòt la, manje foli.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Tout jou aflije yo move; men yon kè kontan se yon fèt ki pa janm sispann.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Pi bon se piti ak lakrent SENYÈ a, pase gwo richès ak gwo twoub ladann.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Pi bon se yon plato legim avèk lanmou, pase yon bèf gra ak rayisman.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Yon nonm ki kolerik pwovoke konfli; men sila ki lan nan kòlè a kalme yon kont.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Wout a parese a se tankou yon ran pikan; men pa a moun dwat la se yon gran chemen.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Yon fis ki saj fè papa l kontan; men yon gason ensanse meprize manman l.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Foli se gwo plezi pou sila ki manke bon konprann nan; men yon nonm ak bon konprann mache dwat.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 San konsèy, plan yo vin jennen; men ak anpil konseyè, yo vin reyisi.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Yon nonm jwenn kè kontan nan yon repons ki jis, e a la bèl yon mo livre nan pwòp lè li bèl!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 SENYÈ a va demoli kay moun ògeye a; men L ap etabli lizyè vèv la.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Plan mechan yo abominab a SENYÈ a; men pawòl agreyab yo san tach.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Sila ki fè pwofi ak movèz fwa a, twouble pwòp lakay li; men sila ki rayi afè anba tab la, va viv.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Kè a moun dwat la reflechi anpil pou bay repons; men bouch a mechan an fè anpil move bagay vin parèt.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 SENYÈ a lwen mechan an; men Li tande lapriyè a moun dwat yo.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Zye klè fè kè kontan; bòn nouvèl kon mete grès sou zo.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Zòrèy k ap koute repwòch ap viv; zore ki koute koreksyon ap alèz pami saj yo.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Sila ki neglije disiplin meprize pwòp tèt li; men sila ki koute repwòch ranmase bon konprann.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Lakrent SENYÈ a se enstriksyon ki bay sajès; avan onè, fòk imilite.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
