Pwovèb 13
1 Yon fis ki saj aksepte disiplin a papa l, men yon mokè pa koute repwòch.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Fwi pawòl la ki soti nan bouch moun se rejwisans de sa ki bon; men volonte moun infidèl se vyolans.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Sila ki kontwole bouch li, konsève lavi li; sila ki ouvri lèv li byen laj va detwi nèt.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Nanm a parese a anvi, e li pa jwenn; men nanm a moun dilijan an vin gra.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Yon nonm dwat rayi sa ki fo; men zak mechan yo degoutan e fè gwo wont.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Ladwati se yon pwotèj pou sila ki san fot la; men mechanste fè pechè a vin souye nèt.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Genyen moun ki pretann yo rich, men yo pa gen anyen; yon lòt pretann li malere men li gen gwo richès.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Ranson pou lavi a yon nonm rich se richès li; men malere a pa tande menas.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Limyè a moun dwat la se rejwisans; men lanp a mechan an va etenn.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Ògèy pa pote anyen sof ke konfli; men sajès rete ak sila ki resevwa konsèy yo.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Richès ki sòti nan manti koule ale; men sila ki rasanble ak men li, fè l grandi.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Lespwa jennen fè kè a malad; men dezi acheve a se yon pyebwa lavi.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Sila ki meprize lenstriksyon va peye fwe a; men sila ki respekte lòd yo va resevwa rekonpans li.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Lenstriksyon a saj yo se yon fontèn dlo lavi pou detounen pèlen lanmò a.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Bon konprann pwodwi favè; men chemen moun ki pa fidèl la di.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Tout moun ki pridan aji ak konesans; men yon moun san konprann parèt ak foli li.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Yon mesaje mechan tonbe nan advèsite; men sila ki pote pawòl ak bòn fwa a, pote gerizon
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Mizè ak wont se pou sila ki manke disiplin nan; men sila ki konsidere repwòch la va onore.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Yon dezi ki realize se dous a nanm nan, men moun bèt pa vle kite mechanste.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Sila ki mache ak moun saj va vin saj; men bon zanmi a moun ensanse a va soufri.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Se malè ki kouri dèyè pechè yo; men moun dwat yo va pwospere.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Yon bon moun va lese eritaj pou pitit pitit li; men richès a pechè yo konsève pou moun dwat yo.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Gen anpil manje nan tè malere a; men li fin bale nèt akoz enjistis.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Sila ki ralanti baton li, rayi fis li; men sila ki renmen l va ba li disiplin ak dilijans.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Moun dwat la gen kont pou satisfè dezi li; men vant mechan an toujou gen bezwen.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
