Matye 5
1 Lè Jésus te wè foul la, Li te monte sou mòn nan. Lè Li fin chita, disip Li yo te vin kote L.
Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його;
2 Li te louvri bouch Li e te kòmanse enstwi yo konsa:
і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3 “Beni se sila yo ki malere an espri; paske wayòm syèl la se pou yo.
Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4 Beni se sila yo ki soufri doulè akoz gwo pèt; yo va konsole.
Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5 Beni se sila yo ki enb; yo va resevwa tout latè kòm eritaj.
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6 Beni se sila yo ki grangou avèk swaf pou ladwati; yo va satisfè.
Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7 Beni se sila yo ki bay mizerikòd; yo va resevwa mizerikòd.
Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8 Beni se sila yo ki gen kè pwòp nèt; yo va wè Bondye.
Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9 Beni se sila yo ki fè lapè; yo va rele yo fis Bondye.
Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.
10 Beni se sila yo ki te pèsekite pou ladwati; wayòm syèl la se pou yo.
Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11 “Beni se nou menm lè moun ensilte nou, pèsekite nou e pale san verite tout kalite mal kont nou pou koz a Non Mwen.
Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12 Rejwi e fè kè nou kontan. Rekonpans nou nan syèl la gran; paske se konsa yo te pèsekite pwofèt ki te avan nou yo.
Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13 “Nou se sèl latè; men si sèl la pèdi gou li, kijan pou l fè l rekouvri gou sèl ankò? Li p ap bon ankò sof pou voye jete e pile anba pye moun.
Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14 “Nou se limyè lemonn; yon vil ki plase sou tèt yon mòn pa kapab kache.
Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15 Ni moun p ap limen yon lanp pou mete li anba yon panyen; men sou yon tab kote li va bay limyè pou tout sila yo ki nan kay la.
і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
16 Kite limyè nou an klere devan tout moun pou yo kapab wè bon zèv nou, e bay glwa a Papa nou ki nan syèl la.
так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17 “Pa panse ke Mwen te vini pou aboli Lalwa ak pwofèt yo. Mwen pa te vini pou aboli, men pou akonpli.
Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18 Paske vrèman Mwen di nou jiskaske syèl la avèk tè a disparèt, ni yon ti lèt, ni yon ti mak p ap disparèt nan Lalwa a, jiskaske tout bagay fin acheve.
Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19 Pou sa, nenpòt moun ki anile menm youn ki pi piti nan kòmandman sa yo, e bay enstriksyon a lòt pou fè sa, l ap rele pi piti nan wayòm syèl la. Men sila ki kenbe yo e enstwi lòt pou fè yo tou, li va rele pi gran nan wayòm syèl la.
Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20 Paske m ap di nou ke si ladwati nou pa depase sila a skrib avèk Farizyen yo, nou p ap janm antre nan wayòm syèl la.
Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21 Nou konn tande ke tout ansyen yo te di: ‘Nou pa pou touye moun’ e ‘Nenpòt moun ki touye moun ap rann kont devan tribinal’.
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22 Men Mwen di nou ke nenpòt moun ki fache avèk frè li, ap koupab devan tribinal. Epi nenpòt moun ki di: ‘Raka’ (pou ryen) ap koupab devan tribinal pi wo a, epi sila ki di: ‘enbesil’ ap koupab pou l antre nan lanfè. (Geenna g1067)
Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. (Geenna g1067)
23 “Pou sa, lè ou ap prezante ofrann ou sou lotèl la, e pandan ou la, ou sonje ke frè ou a gen yon bagay kont ou,
Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24 kite ofrann ou an la devan lotèl a e ale fè wout ou. Premyeman, rekonsilye avèk frè ou, e apre vin prezante ofrann ou an.
зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.
25 “Fè zanmi depi nan wout avèk lènmi k ap mennen ou tribinal la, pou li pa livre ou devan jij la, e jij la va livre ou bay otorite pou jete ou nan prizon.
Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26 Anverite Mwen di nou, nou p ap soti la jiskaske nou peye dènye santim nan.”
Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27 “Nou konn tande ke yo te di: ‘Nou pa pou fè adiltè’;
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28 men Mwen di nou ke nenpòt moun ki gade yon fanm avèk lanvi pou li, gen tan fè adiltè avèk li deja nan kè l.
Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
29 “Konsa, si zye dwat ou fè ou tonbe, rache li e jete li lwen ou. Paske li pi bon pou pèdi yon manm nan kò ou, pase pou kite tout kò ou jete nan lanfè. (Geenna g1067)
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
30 Si men dwat ou fè ou tonbe, koupe li e jete li lwen ou. Paske li pi bon pou yon pati nan kò ou ta pèdi olye pou tout kò ou ta ale nan lanfè.” (Geenna g1067)
І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
31 “Epi yo te konn di: ‘Nenpòt moun ki voye madanm li ale; kite li bay li yon sètifika divòs pou voye l ale.’
Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32 Men Mwen di nou ke nenpòt moun ki voye madanm li ale, sof pou enfidelite, fè l komèt adiltè, e nenpòt moun ki marye avèk yon fanm divòse fè adiltè.
Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33 “Ankò, nou konn tande yo te di a lansyen yo: ‘Nou pa pou fè fo sèman, men nou gen pou akonpli tout sa ke nou sèmante a Bondye’.
Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
34 Men Mwen di nou: Pa sèmante menm, ni pa syèl la, paske se twòn Bondye li ye;
Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
35 ni pa tè a, paske se kote Li mete pye Li, ni pa Jérusalem, paske se Gran Vil a Gran Wa a.
нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36 Ni nou pa pou sèmante sou tèt nou paske nou pa kapab fè menm yon grenn cheve vin blan, ni nwa.
нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37 Men kite pawòl nou sèlman ‘wi’ pou ‘wi’ e ‘non’ pou ‘non’. Nenpòt bagay ki depase sa yo soti nan mèt mechanste a.
Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38 “Nou konn tande ke yo konn di: ‘Zye pou zye e dan pou dan’;
Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39 men Mwen di nou: Pa reziste a sila ki mechan an, men si nenpòt moun frape nou bò figi dwat nou, vire bay li lòt la tou.
Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40 Si nenpòt moun vle fè pwosè kont nou pou l pran chemiz nou, bay li palto a tou.
І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41 Nenpòt moun ki fòse nou pou mache yon kilomèt avèk li, fè de kilomèt.
І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42 Bay a sila ki mande nou an, e pa vire do bay sila ki vle prete nan men nou an.
Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43 “Nou konn tande ke yo di: ‘Renmen vwazen nou, e rayi lènmi nou.’
Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44 Men Mwen di nou: Renmen lènmi nou yo e priye pou sila ki pèsekite nou yo,
Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45 pou nou kapab fis a Papa nou ki nan syèl la. Paske Li fè solèy Li leve sou mechan yo, ak bon yo, e voye lapli sou sila ki dwat yo, ak sila ki pa dwat yo.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 “Paske si nou renmen sila ki renmen nou yo, ki rekonpans nou ka resevwa? Èske kolektè kontribisyon yo pa fè menm bagay la tou?
Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47 Epi si nou salye frè nou yo sèlman, kisa nou fè plis ke lòt moun yo? Èske payen yo pa fè menm bagay la tou?
І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48 Pou sa, nou dwe pafè menm jan ke Papa nou ki nan syèl la pafè.”
Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
