Jòb 36
1 Alò, Élihu te kontinye. Li te di:
І далі Елігу казав:
2 Tann mwen yon ti kras, e mwen va montre ou; jiska prezan, gen anpil bagay ankò pou di sou pati Bondye.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 M ap prale chache lespri m soti byen lwen; mwen va fè prèv ladwati a Kreyatè mwen an.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Paske anverite, pawòl mwen yo pa fo. Yon ki pafè nan konesans se avèk ou.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Gade byen, Bondye pwisan, men li pa meprize pèsòn; Li pwisan nan fòs konprann pa Li.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Li pa konsève lavi a mechan yo, men Li bay jistis a aflije yo.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Li pa retire zye Li sou moun ladwati yo; men avèk wa ki chita sou twòn yo, li bay yo chèz jis pou tout tan, e yo leve wo.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Si yo mare ak gwo fè, e mare nèt nan kòd aflije yo,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 konsa, Li fè yo konnen travay yo, ak transgresyon yo; ke yo te leve tèt yo wo ak orgèy.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Li ouvri zòrèy yo pou yo ka instwi, e pase lòd pou yo retounen, kite inikite a.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Si yo tande e sèvi Li, yo va fè dènye jou yo nan abondans, e ane pa yo va ranpli ak rejwisans.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Men si yo pa tande, yo va peri pa nepe; yo va mouri san konesans.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Men enkwayan yo ranmase lakòlè; yo refize kriye sekou lè L mare yo.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Yo mouri nan jenès yo, e lavi yo vin pèdi pami pwostitiye tanp yo.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Li delivre aflije yo nan afliksyon yo, e ouvri zòrèy yo nan tan opresyon yo.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Wi, anverite Li t ap mennen ou lwen bouch gwo twoub la, pou ou jwenn yon plas ki laj, e san limit. Konsa, sa ki plase sou tab ou, ta plen ak grès.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Men ou te ranpli ak jijman sou mechan yo; se jijman ak jistis ki te posede ou.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Pa kite riches ou mennen ou nan lakòlè, ni pa kite gwosè sa a kap vèse sou tab fè ou vire akote.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Èske richès ou yo ta fè ou envite gwo twoub la? Oswa èske tout fòs pwisans ou ta ka anpeche l rive?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Pa fè lanvi pou lannwit, moman an ke moun koupe retire nèt sou plas yo.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Fè atansyon; pa vire kote mal la, paske ou te chwazi sa a olye afliksyon an.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Gade byen, Bondye byen wo nan pouvwa Li. Ki pwofesè ki tankou Li?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Se kilès ki te dirije L pou pran chemen Li an? Epi kilès ki ka di L ‘Ou antò a?’
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Sonje ke ou dwe leve zèv Li yo wo, sa yo sou sila moun te konn chante yo.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 Tout moun konn wè sa. Lòm gade l soti lwen.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Gade byen, Bondye leve wo, men nou pa konnen Li. Fòs kantite ane Li yo pa kab dekouvri menm.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Konsa, Li rale fè monte gout dlo yo. Yo fòme fè lapli ki sòti nan vapè,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 ke nwaj yo fè vide desann. Yo vin lage sou lòm an fòs kantite.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Èske pèsòn kab konprann jan nwaj yo vin gaye, ak tonnè k ap gwonde anwo plafon tant Li an?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Gade byen, Li gaye limyè Li toupatou Li. Li kouvri fon lanmè yo.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 Paske se avèk sa a ke li jije pèp yo. Li bay yo manje an gran kantite.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Li kouvri men Li ak eklè la, e pase lòd pou l frape sou mak la.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Bri li deklare prezans Li; menm tout bèt yo konnen sa k ap vin rive a.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
