Jòb 20
1 Epi Tsophar, Naamatit lan, te reponn:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 “Akoz sa a, tout refleksyon k ap boulvèse m yo, fè m fè repons, menm akoz tout anndan m tèlman ajite.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Mwen tande repwòch ki fè m wont. Konsa, lespri bon konprann mwen fè m reponn.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Èske ou pa konnen bagay sa a depi nan tan ansyen an, depi lòm te mete sou latè,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Ke viktwa a mechan yo kout, e jwa a enkwayan an se pou yon moman?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Malgre wotè li ta rive nan syèl la, pou tèt li ta touche nwaj yo,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 l ap peri nèt tankou fatra. Sila ki te konn wè li yo va di: ‘Kibò li ye?’
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Li vole ale tankou yon rèv, e yo pa kab jwenn li. Menm tankou yon rèv lannwit, li fin chase ale.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 Zye ki te wè l la pa wè l ankò, e plas li a pa gade li ankò.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Fis li yo fè byen pou malere yo, e men yo remèt byen li yo.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Zo li yo plen ak fòs jenès li, men li kouche ansanm avè l nan pousyè a.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 “Sepandan, mechanste dous nan bouch li e li kache li anba lang li,
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 Li pito mal la, e refize lage l, men kenbe li nan bouch li,
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 men manje nan vant li vire. Li tounen pwazon vipè anndan l.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Li te vale richès, men vomi fè yo retounen vin parèt. Bondye va fè yo sòti nan vant li.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Li souse pwazon koulèv yo; lang a vipè a kap touye li.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Li pa gade dlo yo ankò, ni rivyè ki koule yo ak siwo ak bòl lèt yo.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Li remèt sa ke li te pran an. Li pa kab vale l. Afè richès a komès li yo, li pa kab menm rejwi de yo.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Paske li te oprime e abandone malere yo. Li te sezi yon kay ke li pa t bati.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 “Akoz li pa t kab kalme kè l, li pat kab kenbe anyen nan sa li renmen.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Anyen pat rete ke li pat devore; akoz sa a, byen li yo pat dire.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Ranpli ak tout bagay li, li va jennen; men a tout moun ki soufri yo va vini kont li.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Lè li plen vant li, Bondye va voye kòlè fewòs pa Li sou li. Lapli va tonbe sou li pandan l ap manje.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Li kapab sove ale devan zam fèt ak fè a, men banza fèt an bwonz lan va tire frennen l.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 L ap rale sòti parèt dèyè do li, menm pwent glise a soti nan fyèl li. Gwo laperèz va parèt sou li.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Fènwa nèt rezève kon trezò li, e flanm dife san van an va devore li. Li va manje tout sa ki rete nan tant li an.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Syèl yo va revele inikite li e tè a va leve kont li.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Riches lakay li va pati, posesyon li yo va ale nan jou kòlè Li a.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Sa se pòsyon a moun mechan k ap sòti nan men Bondye, sa se eritaj ke Bondye òdone pou bay li.”
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
