< Deteronòm 25 >
1 “Si gen yon konfli antre de mesye, epi yo ale devan tribinal lan pou jij yo deside ka yo, yo gen pou jistifye sila ki gen ladwati a, e kondane sila ki mechan an.
Коли буде супере́чка між людьми́, і вони при́йдуть до су́ду, то розсудять їх, — і оправдають справедливого, а несправедливого осудять.
2 Konsa, li va rive ke si nonm ki mechan an, merite bat, jij la va fè li kouche, e fè bat li nan prezans li avèk fòs kantite kou ki koresponn avèk koupabilite li a.
І станеться, якщо вартий биття́ той несправедливий, то покладе його суддя, і буде його бити перед собою, — число ударів згідно з його несправедливістю.
3 Li kapab bat li karant fwa, men pa plis, jis pou li pa bat li avèk plis kou ke sa, epi frè nou an pa vin degrade nan zye nou.
Сорока́ ударами буде його бити, не більше; щоб не бити його більше над те великим биття́м, і щоб не був злегкова́жений брат твій на оча́х твоїх.
4 “Nou pa pou mare bouch a bèf la pandan l ap travay moulen an.
Не зав'яжеш ро́та волові, коли він молотить.
5 “Lè frè yo viv ansanm, youn nan yo mouri e li pa gen fis, madanm a sila ki mouri an p ap marye deyò fanmi an ak yon lòt mesye. Frè mari li a va antre nan li, epi pran li pou li menm kòm madanm pou fè devwa a yon frè mari a pou li.
Коли браття сидітимуть ра́зом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде за́між назовні за чужого, — ді́вер її при́йде до неї та й ві́зьме її собі за жінку, і подіверу́є її.
6 Li va rive ke premye ne ke li fè a, li va pran non a frè mouri an, pou non li pa efase soti an Israël.
І буде перворідний, що вона породить, — стане він ім'я́м його брата, що помер, і не буде стерте ім'я́ його з Ізраїля.
7 “Men si nonm nan pa vle pran madanm frè li a, alò, madanm frè li a va monte vè pòtay kote ansyen yo e di: ‘Frè mari mwen an refize etabli yon non pou frè li an Israël. Li pa dakò pou fè devwa a frè mari mwen.’
А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братово́ї, то братова́ його ви́йде до брами до старши́х та й скаже: „Ді́вер мій відмовився відновити своєму братові ім'я́ в Ізраїлі, не хотів подіверува́ти мене“.
8 Alò, ansyen a vil li yo va voye li pale avèk li menm frè a. Epi si li pèsiste e li di: ‘Mwen pa vle pran li,’
І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: „Не хочу взяти її“,
9 alò, madanm frè li a va vin vè li devan zye a ansyen yo, li va retire sandal li nan pye li, ekrache nan figi li; epi li va deklare: ‘Se konsa sa fèt a mesye ki pa bati kay frè li.’
то піді́йде його братова́ до нього на оча́х старши́х, і зді́йме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: „Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата“.
10 An Israël, non li va rele: “Lakay a sila yo retire sapat la”.
І буде зване ім'я́ його в Ізраїлі: Дім роззутого.
11 “Si de mesye, yon mesye avèk yon sitwayen parèy li ap lite ansanm, si madanm nan prè pou livre mari li a sila ki ap frape li a, e lonje men l pou sezi pati jenital li,
Коли чоловіки будуть сваритися ра́зом один з о́дним, і піді́йде жінка одно́го, щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б'є його, і простягне свою руку, і схо́пить за сором його,
12 alò, nou va koupe men li. Nou pa pou gen pitye pou li menm.
то відрубаєш руку її, — нехай не змилосе́рдиться око твоє!
13 “Nou pa pou pote nan sak nou plizyè kalite pwa balans, yon gwo avèk yon piti.
Не буде в тебе в торбі твоїй подвійного ка́меня до ваги́, великого й мало́го,
14 Nou pa pou genyen lakay nou plizyè kalite mezi, yon gwo avèk yon piti.
не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи́, великої й мало́ї.
15 Nou va gen yon pwa balans ki bon e ki jis. Nou va gen yon mezi ki bon e ki jis, jis pou jou nou yo kapab pwolonje nan peyi ke SENYÈ a, Bondye nou an bannou an.
Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа́ буде в тебе повна й справедлива, щоб продо́вжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
16 Paske tout moun ki fè bagay sa yo, tout moun ki aji avèk enjistis abominab a SENYÈ a, Bondye nou an.
Бо огида перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить несправедливість.
17 “Sonje sa ke Amalec te fè nou pandan nou te nan chemen pou sòti an Égypte la,
Пам'ятайте, що́ зробив був тобі Амали́к у дорозі, коли ви вихо́дили з Єгипту,
18 kijan li te rankontre nou nan chemen an e te atake pami nou tout sila ki rete dèyè yo lè nou te fatige e san fòs la. Li pa t krent Bondye.
що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх осла́блених, коли ти був зму́чений та стру́джений, а він не боявся Бога.
19 “Pou sa, li va vin rive ke lè SENYÈ a, Bondye nou an, vin bannou repo de tout lènmi ki antoure nou yo, nan peyi ke SENYÈ a, Bondye nou an, te bannou kòm eritaj pou posede a, nou va efase memwa a Amalec soti anba syèl la. Nou pa pou bliye sa.
І станеться, коли Господь, Бог твій, дасть тобі мир від усіх ворогів твоїх навколо в кра́ї, що Господь, Бог твій, дає тобі як спа́док, щоб посісти його, то зітреш пам'ять Амали́ка з-під неба. Не забудь!