Sòm 129

1 Se yon chante pou yo chante lè y'ap moute lavil Jerizalèm. Nou menm, pèp Izrayèl se pou nou rekonèt sa: Yo te fè nou pase kont mizè nou depi nou te jenn.

Пісня проча́н.

2 Wi, depi nou te jenn, yo te fè nou pase kont mizè nou, men yo pa t' janm rive mete pye sou kou nou.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Yo tonbe sou do nou, ou ta di moun k'ap bat tè pou plante.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 Men, Seyè a pa nan patipri, li koupe kòd mechan yo te pase nan kou nou.

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Moun ki pa vle wè moun Siyon yo, se pou yo wont, se pou yo fè bak.

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 Se pou yo tankou plant k'ap pouse arebò glasi: y'ap cheche anvan menm yo donnen.

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 Moun k'ap ranmase rekòt p'ap okipe yo menm, moun k'ap antre rekòt la p'ap mete yo nan pakèt li.

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 Moun k'ap pase bò la yo p'ap di: -Se pou Seyè a beni nou! N'ap beni ou nan non Seyè a!

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“