Pwovèb 8
1 Tande byen. Sajès ap rele byen fò. Entèlijans ap pale fò pou tout moun tande.
知恵は呼ばわらないのか、悟りは声をあげないのか。
2 Li kanpe sou tèt ti mòn yo, sou bò wout la, nan mitan kalfou yo.
これは道のほとりの高い所の頂、また、ちまたの中に立ち、
3 L'ap pale byen fò bò pòtay lavil la, sou tout papòt yo, l'ap di:
町の入口にあるもろもろの門のかたわら、正門の入口で呼ばわって言う、
4 Nou menm lèzòm, se ak nou m'ap pale. M'ap rele pou tout moun ki sou latè tande.
「人々よ、わたしはあなたがたに呼ばわり、声をあげて人の子らを呼ぶ。
5 Nou menm ki pa gen konprann, vin aprann sa ki rele gen bon konprann Nou menm k'ap aji tankou moun fou, vin aprann sa ki rele gen lespri.
思慮のない者よ、悟りを得よ、愚かな者よ、知恵を得よ。
6 Louvri zòrèy nou. Mwen pral di pawòl ki konsekan. Tou sa mwen pral di yo se bagay ki dwat.
聞け、わたしは高貴な事を語り、わがくちびるは正しい事を語り出す。
7 Sa m' pral di la a se verite. Mwen pa kapab bay manti.
わが口は真実を述べ、わがくちびるは悪しき事を憎む。
8 Tou sa ki soti nan bouch mwen, se pawòl ki dwat. Nan sa m' di yo pa gen anyen ki pa vre, pa gen anyen ki kwochi.
わが口の言葉はみな正しい、そのうちに偽りと、よこしまはない。
9 Yo klè pou moun ki gen bon konprann. Yo kòrèk pou moun ki gen konesans.
これはみな、さとき者の明らかにするところ、知識を得る者の正しとするところである。
10 Pito ou chache gen bon konprann pase pou ou gen lajan. Pito ou chache gen konesans pase pou ou gen pi bon lò.
あなたがたは銀を受けるよりも、わたしの教を受けよ、精金よりも、むしろ知識を得よ。
11 Paske, mwen menm Bon Konprann, mwen pi bon pase boul lò. Pa gen anyen ou ta renmen genyen ki ka konpare avè m'.
知恵は宝石にまさり、あなたがたの望むすべての物は、これと比べるにたりない。
12 Mwen menm Bon Konprann, mwen gen lespri. Mwen gen bon tèt pou m' konprann.
知恵であるわたしは悟りをすみかとし、知識と慎みとをもつ。
13 Lè yon moun gen krentif pou Bondye, li rayi sa ki mal. Mwen pa vle wè moun lògey ak moun awogan, moun ki gen move kondit ak moun k'ap bay manti.
主を恐れるとは悪を憎むことである。わたしは高ぶりと、おごりと、悪しき道と、偽りの言葉とを憎む。
14 Se mwen ki bay bon konsèy, ki bay moun ladrès. Mwen gen konprann, mwen gen fòs pouvwa.
計りごとと、確かな知恵とは、わたしにある、わたしには悟りがあり、わたしには力がある。
15 Se mwen ki bay wa yo ladrès pou yo kòmande. Se mwen ki fè chèf yo pase bon lòd pou pa gen lenjistis.
わたしによって、王たる者は世を治め、君たる者は正しい定めを立てる。
16 Se mwen menm ki bay tout chèf yo tèt pou yo kòmande. Se mwen menm ki fè sa tou pou tout lòt chèf yo ansanm ak tout lòt moun k'ap dirije lèzòm.
わたしによって、主たる者は支配し、つかさたる者は地を治める。
17 Mwen renmen moun ki renmen m'. Depi yon moun chache m', fòk li jwenn mwen.
わたしは、わたしを愛する者を愛する、わたしをせつに求める者は、わたしに出会う。
18 Mwen bay richès, mwen bay pouvwa. Mwen bay byen k'ap la pou lontan, mwen fè tout bagay byen.
富と誉とはわたしにあり、すぐれた宝と繁栄もまたそうである。
19 Tou sa mwen bay pi bon lontan pase pi bon lò ki genyen. Yo pi bon pase ajan.
わたしの実は金よりも精金よりも良く、わたしの産物は精銀にまさる。
20 Mwen fè moun mache dwat devan Bondye. Mwen fè yo mache yon jan pou yo pa fè moun lenjistis.
わたしは正義の道、公正な道筋の中を歩み、
21 Lè moun renmen m', mwen ba yo anpil byen. Mwen plen kay yo ak richès.
わたしを愛する者に宝を得させ、またその倉を満ちさせる。
22 Seyè a te fè m' lè li te fèk konmanse ak plan travay li. Li te fè m' lontan lontan anvan tout bagay.
主が昔そのわざをなし始められるとき、そのわざの初めとして、わたしを造られた。
23 Li te fè m' nan konmansman nèt, an premye, anvan tout lòt bagay sou latè.
いにしえ、地のなかった時、初めに、わたしは立てられた。
24 Lè m' te fèk parèt, pa t' ankò gen lanmè. pa t' ankò gen ankenn sous dlo.
まだ海もなく、また大いなる水の泉もなかった時、わたしはすでに生れ、
25 Lè m' te fèt la, pa t' ankò gen ankenn mòn menm. Ata ti mòn yo pa t' ankò nan plas yo.
山もまだ定められず、丘もまだなかった時、わたしはすでに生れた。
26 Bondye pa t' ankò fè latè ak jaden. Pa menm premye grenn pousyè tè a pa t' ankò fèt.
すなわち神がまだ地をも野をも、地のちりのもとをも造られなかった時である。
27 Mwen te la lè li t'ap mete syèl la nan plas li, lè li t'ap trase liy kote syèl la kontre ak latè a.
彼が天を造り、海のおもてに、大空を張られたとき、わたしはそこにあった。
28 Mwen te la lè li t'ap mete nwaj yo nan syèl la, lè li t'ap fè sous dlo pete anba lanmè a.
彼が上に空を堅く立たせ、淵の泉をつよく定め、
29 Mwen te la lè li t'ap bay dlo lanmè a limit pou l' pa depase, lè li t'ap poze fondasyon tè a.
海にその限界をたて、水にその岸を越えないようにし、また地の基を定められたとき、
30 Mwen te la bò kote l' ap travay avè l'. Chak jou mwen t'ap fè tout bagay ki te fè l' plezi. Mwen te toujou kontan travay anba je l'.
わたしは、そのかたわらにあって、名匠となり、日々に喜び、常にその前に楽しみ、
31 Mwen te kontan mache toupatou sou latè. Mwen te pran plezi m' ak lèzòm.
その地で楽しみ、また世の人を喜んだ。
32 Koulye a, pitit mwen yo, louvri zòrèy nou pou nou tande mwen. Ala bon sa bon pou moun ki fè sa m' di yo fè!
それゆえ、子供らよ、今わたしの言うことを聞け、わたしの道を守る者はさいわいである。
33 Louvri zòrèy nou pou nou tande sa m'ap moutre nou. N'a vin gen bon konprann. Pa meprize bagay konsa.
教訓を聞いて、知恵を得よ、これを捨ててはならない。
34 Ala bon sa bon pou moun ki koute m', pou moun ki chita nan papòt mwen chak jou, pou moun k'ap tann bò poto galeri kay mwen!
わたしの言うことを聞き、日々わたしの門のかたわらでうかがい、わたしの戸口の柱のわきで待つ人はさいわいである。
35 Lè yon moun jwenn mwen, se lavi li jwenn. Li antre nan favè Bondye.
それは、わたしを得る者は命を得、主から恵みを得るからである。
36 Men moun ki vire do ban mwen ap fè tèt yo mal. Moun ki rayi m', se moun k'ap mache ak sèkèy yo anba bra yo.
わたしを失う者は自分の命をそこなう、すべてわたしを憎む者は死を愛する者である」。
