Pwovèb 6
1 Pitit mwen, si ou pwomèt pou ou reskonsab dèt yon zanmi ou fè, si ou bay pawòl ou pou lajan yon lòt moun prete,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 si yo pran pawòl ki soti nan bouch ou pou mele ou, si pwomès ou te fè yo tounen yon pèlen pou ou,
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 ay, pitit mwen! men sa pou ou fè pou ou wete tèt ou nan traka sa a. Kouri al jwenn zanmi ou lan, kenbe l' kout.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Pa dòmi sou sa. Pa kite sa trennen.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Degaje ou chape kò ou anba men l', tankou kabrit k'ap chape kò l' anba men kaptè, tankou zwazo k'ap bat pou l' sove nan men chasè.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Ou menm parese, al pran leson nan men foumi yo. Ale wè jan y'ap viv pou ou manyè konprann lavi.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Yo pa bezwen moun pou di yo sa pou yo fè. Yo pa bezwen moun pou veye yo, ni pou ba yo lòd.
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 Men, yo pase mwa chalè ap fè pwovizyon. Nan tan rekòt, yo ranmase manje mete la.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Parese, kilè w'a sispann pase tout jounen ou kouche sou do? Kilè w'a souke kò ou leve sot nan dòmi?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 W'ap di: Kite m' fè yon ti dòmi. Kite m' fè yon ti kabicha non. M'ap lonje kò m' pou m' pran yon ti repo.
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 Antan w'ap dòmi an, san ou pa konnen, se pòv w'ap vin pi pòv. Grangou ap tonbe sou ou tankou yon vòlè nan gran chemen.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Mechan yo fin deprave. Y'ap mache bay manti toupatou.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 Y'ap twenzi je yo sou moun, y'ap peze gwo zòtèy yo atè. Y'ap fè siy ak dwèt yo.
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 Se move lide ase ki nan kè yo, yo toujou sou plan. Kote yo pase y'ap pouse dife.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Se poutèt sa, y'ap rete konsa y'ap fini, y'ap glise tonbe san yo p'ap ka leve ankò.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Gen sis bagay Seyè a pa vle wè. Sa m'ap di la a: Gen menm sèt bagay li pa ka sipòte:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Se moun k'ap gonfle lestonmak yo sou moun, se moun k'ap bay manti, se moun k'ap touye moun inonsan,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 se moun k'ap fè move lide nan tèt yo pou fè mechanste, se moun ki toujou pare pou fè sa ki mal,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 se fo temwen k'ap bay manti sou moun, se moun k'ap mete frè ak zanmi dozado.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Pitit mwen, toujou fè sa papa ou di ou fè. Pa janm bliye sa manman ou te moutre ou.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Kenbe pawòl yo nan kè ou, pa janm bliye yo. Mete yo nan kou ou tankou yon kolye.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Pawòl sa yo va moutre ou bon chemen nan tou sa w'ap fè. Y'ap pwoteje ou lè w'ap dòmi lannwit. Y'a ba ou konsèy lè je ou klè.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Pawòl sa yo ap tankou yon lanp pou ou. Sa yo moutre ou ap tankou yon limyè nan lavi ou. Lè y'ap korije ou, lè y'ap rale zòrèy ou, se moutre y'ap moutre ou chemen lavi.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Y'ap fè ou rete lwen fanm k'ap twonpe mari yo, pou ou pa pran nan pawòl dous madan marye ki nan dezòd.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Yo te mèt bèl kou yo bèl, pa kite yo pran tèt ou. Pa kite yo pran tèt ou lè y'ap fè je dou ba ou.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Yon jennès ka koute yon kraze kòb. Men, yon fanm adiltè dèyè pou l' pran tou sa ou genyen.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Ou pa ka sere dife anndan rad sou ou pou rad la pa boule.
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Ou pa ka mache sou chabon dife pou pye ou pa boule.
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Konsa tou, se yon gwo danje pou ou kouri dèyè fanm yon lòt gason. Depi ou manyen yon fanm konsa, ou gen pou ou peye pou sa.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Menm lè yon vòlò vòlò paske li grangou, se pa sa ki di li pa vòlò pou sa.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Si yo bare l', y'ap fè l' peye sèt fwa lavalè sa l' pran an. Y'a fè l' bay tou sa li gen lakay li.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Men, yon nonm ki fè adiltè, se moun fou li ye, se detwi l'ap detwi tèt li.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 L'ap pran baton. Y'ap pase l' anba kont betiz, l'ap toujou wont pou sa l' fè a.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Lè yon mari ap fè jalouzi pou madanm li, nanpwen move tankou l'. Jou li mete men sou nèg la, pa gen anyen li p'ap fè l'.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Li p'ap asepte lajan. Nanpwen kado ki pou fè l' bliye sa.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
