Pwovèb 31
1 Men Pawòl wa Lemwèl, men konsèy manman l' te ba li:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Kisa pou m' di ou, pitit mwen, pitit ki soti nan zantray mwen? Se mwen ki te mande Bondye pou l' ban mwen ou. Kisa pou m' di ou?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Pa gaspiye kouray ou nan fanm. Veye zo ou ak fanm k'ap fè malè chèf yo.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Lemwèl monchè, yon wa pa fèt pou nan bwè bweson. Chèf pa fèt pou nan bwè gwòg.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Lè yo bwè konsa, yo bliye lòd yo te bay. Yo p'ap pran ka malere yo.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Se moun ki dekouraje ak lavi ki tonbe nan gwòg. Se moun ki gen gwo lapenn nan kè yo ki lage kò yo nan bweson.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Yo bwè pou yo bliye mizè yo, pou yo pa chonje lapenn yo.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Louvri bouch ou pale pou moun ki pa ka pale pou tèt yo. Defann kòz moun ki san sekou yo.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Pale pou yo. Pa fè patipri. Defann kòz malere yo ak endijan yo.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Sa pa fasil pou moun jwenn yon bon madanm. Lè li jwenn li, li gen plis valè pase yon boul lò.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Mari l' mete tout konfyans li nan li. Tout bagay ap mache byen lakay li.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Madanm lan p'ap janm aji mal ak mari l', l'ap pase tout lavi l' ap fè l' byen.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Li chache lenn mouton ak fil swa, li travay yo fè twal ak men l'.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Tankou bato k'ap pote machandiz, li al byen lwen chache manje mete nan kay la.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Solèy poko leve, li gen tan sou pye l', l'ap pare manje pou moun nan kay la. L'ap di sèvant yo sa pou yo fè.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Li fè lide sou yon tè, li achte l' ak lajan li fè ak men l'. Li fè jaden rezen sou li.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Li mare ren l', li twouse manch rad li pou l' travay.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Li santi zafè l' ap mache byen, li rete byen ta lannwit ap travay.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Li file koton, li koud rad li.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Li lonje men l' bay pòv. Li pran ka malere.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Li pa pè fredi pou moun lakay li, paske tout moun gen rad cho pou mete sou yo.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Li fè kouvèti lenn pou kabann yo. Tout rad li yo fèt ak twal wouj tise byen sere.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Mari l', se yonn nan chèf fanmi lavil la. Tout moun lavil la ap nonmen non l' an byen.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Madanm li fe rad pou l' vann, li fè bèl senti, li vann yo ak machann.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Li gen anpil kouraj, tout moun respekte l', li pa pè denmen.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Lè li louvri bouch li, se bon konsèy li bay. Li toujou gen bon pawòl nan bouch li.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Li konnen vire tounen tout moun nan kay la. Li toujou gen yon bagay l'ap fè.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Tout pitit li yo ap fè l' konpliman. Mari l' menm ap fè lwanj li.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 L'ap di: Mwen konnen anpil madanm. Men ou menm, nanpwen tankou ou!
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Bèl fanm pa di bon madanm pou sa. Bèl figi pa la pou lontan. Men, y'a fè lwanj yon fanm ki gen krentif pou Seyè a.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Ba li sa ki pou li a. Lè y'a wè sa l' fè, se pou tout moun fè lwanj li.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
