Pwovèb 21
1 Seyè a dirije lespri yon wa, menm jan li dirije yon kouran dlo nan kannal. Li mennen l' kote li vle.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Lèzòm mete nan lide yo tou sa y'ap fè dwat. Men, pa bliye, se Seyè a k'ap jije sa ki nan kè yo.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Fè sa ki dwat. Pa nan patipri. Sa fè Seyè a plezi pi plis pase bèt ou ta touye pou li.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Fè awogans, gonfle lestonmak yo sou moun, se sa ase mechan yo ap chache fè. Tou sa se peche.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Lè ou pran san ou pou ou travay, tou sa w'ap fè ap ba ou benefis. Men, lè ou twò prese, ou p'ap janm gen anyen.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Moun k'ap mache bay manti pou fè lajan ap kouri dèyè van. Se lanmò y'ap chache.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Move zak mechan yo ap fè a ap fini ak yo, paske yo derefize fè sa ki dwat devan Bondye.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Moun k'ap fè sa ki mal ap mache sou chemen plen detou. Men, inonsan yo fè sa ki dwat.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Pito ou rete pou kont ou nan yon kwen galata pase pou ou rete nan kay ak yon fanm ki toujou ap chache kont.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Mechan toujou anvi fè sa ki mal. Yo pa gen pitye pou pesonn.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Lè yo pini yon moun ki renmen pase lòt nan betiz, se yon leson pou moun ki pa gen lespri. Men, moun ki gen bon konprann, lè yo pale avè l', li vin gen plis konesans.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Bondye pa nan patipri, li konnen sa k'ap pase anndan kay mechan yo. Li fè malè tonbe sou yo.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Si ou fèmen zòrèy ou pou ou pa tande pòv k'ap mande ou lacharite, konsa tou pesonn p'ap tande ou lè w'a mande sekou.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Lè yon moun fache sou ou, si ou ba li yon kado an kachèt, w'a fè l' vin frèt. Wi, yon kado glise nan pòch li ap kase fe l'.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Lè yo rann jistis san patipri, moun ki mache dwat yo gen kè kontan. Men, mechan yo gen kè kase.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Lè yon moun pèdi chemen l' pou l' aji tankou moun fou, se lanmò k'ap fè li siyon.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Lè ou renmen plezi, w'ap toujou pòv. Lè ou renmen bon bweson ak bon manje, ou p'ap janm gen lajan.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Lè pou malè ta tonbe sou moun ki mache dwat yo, se sou mechan yo li tonbe.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Pito ou viv pou kont ou nan yon dezè pase pou ou viv nan kay ak yon fanm ki tout tan ap chache kont, ki tout tan ap plenyen.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Moun ki gen konprann ap gen gwo richès ak kantite bon manje lakay yo. Men, moun sòt gaspiye tout lajan yo.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Lè yon moun pa fè lenjistis, lè li gen bon kè, l'ap viv lontan. Tout zafè l' ap mache byen, y'ap respekte l'.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Yon nonm lespri ka pran yon lavil kote ki gen anpil grannèg. L'ap kraze fòs ki t'ap fè yo pa pè anyen an.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Veye bouch ou ak lang ou, ou p'ap nan pwoblèm.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Moun k'ap pase Bondye nan betiz, se moun ki radi, se moun ki awogan. Yo pa gen konsiderasyon pou pesonn.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Parese pa anvi leve ni lou ni lejè. Se sa k'ap touye l' la tou.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Tout lajounen l'ap kalkile sou sa l' ta renmen genyen. Men, moun ki mache dwat yo gen pou bay, y'ap bay san gad dèyè.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Seyè a pa ka sipòte lè mechan yo ap ofri bèt pou touye pou li. Sa pi mal toujou lè yo ofri bèt pou touye ba li avèk lide mechanste dèyè tèt yo.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Temwen k'ap bay manti gen pou l' mouri. Men, yo p'ap koupe pawòl nan bouch moun ki peze sa l'ap di.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Mechan toujou pran pòz radi l'. Men, moun ki mache dwat la konnen sa l'ap fè.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Devan Seyè a pa gen ni moun konnen, ni moun lespri, ni moun ki gen bon konprann.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Moun pare chwal pou y' al fè lagè, men se Seyè a k'ap deside kilès k'ap genyen batay la.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
