Pwovèb 16
1 Lèzòm fè lide nan kè yo. Men, dènye mo a nan men Bondye.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Lèzòm mete nan lide yo tou sa yo fè bon. Men, pa bliye se Bondye k'ap jije sa ki nan kè yo.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Mande Seyè a pou l' beni tout travay w'ap fè, w'ap reyisi nan tou sa w'ap fè.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Tou sa Seyè a fè, li gen yon rezon ki fè l' fè li. Menm mechan an, li kreye l' pou l' ka pini l'.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Seyè a pa ka sipòte moun k'ap gonfle lestonmak yo sou moun. Wè pa wè, l'ap fè yo peye sa.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Si ou pa janm vire do bay Bondye, si ou toujou kenbe pawòl ou, Bondye va padonnen peche ou yo. Lè yon moun gen krentif pou Bondye, l'ap evite fè sa ki mal.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Lè yon moun ap viv yon jan ki fè Seyè a plezi, Seyè a ap fè ata lènmi l' yo aji byen avè l'.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Pito ou fè ti pwofi nan fè sa ki dwat pase pou ou fè gwo benefis nan fè sa ki mal.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Lèzòm fè plan travay yo nan kè yo. Men, se Seyè a k'ap dirije sa y'ap fè a.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Lè yon wa pale, se tankou si se te Bondye ki pale. Lè l'ap jije, li p'ap janm rann move jijman.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Seyè a mande pou yo sèvi ak bon balans pou peze. Li pa vle pou yo sèvi ak move mezi nan kòmès.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Wa yo pa ka sipòte lè moun ap fè mechanste, paske tout fòs yon gouvènman se lè li defann dwa tout moun.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Wa a kontan ak tout moun ki di verite. Li renmen moun ki pa nan bay manti.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Lè wa a move, atansyon, moun ka mouri! Moun ki gen bon konprann ap toujou chache fè kè wa a kontan.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Lè wa a kontan, se lavi pou tout moun. Lè li bay yon moun favè l', se tankou yon nwaj ki pote yon bon lapli prentan.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Pito ou gen bon konprann pase pou ou gen byen. Pito ou gen konesans pase ou gen lajan.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Moun ki mache dwat fè chemen yo yon jan pou yo pa fè sa ki mal. Gade kote w'ap mete pye ou pou ou pa mouri mal.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Lè ou gen lanbisyon, yo pa lwen kraze ou. Lè w'ap fè awogans, ou pa lwen mouri.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Pito ou mennen ti vi ak pòv malere yo pase pou ou nan separe ak awogan yo nan sa yo vòlò.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Moun k'ap repase nan tèt li tou sa yo moutre l' va wè zafè l' mache byen. Ala bon sa bon pou moun ki mete konfyans yo nan Seyè a!
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Lè yon moun gen bon konprann, yo di li gen lespri. Lè ou pale byen sa fè ou gen plis konesans.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Moun ki gen bon konprann gen lavi. Men, moun sòt ap toujou sòt.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Yon moun ki gen bon konprann kalkile anvan li pale. Konsa pawòl li vin gen plis pèz.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Bon pawòl se siwo myèl. Yo bon pou sante ou, yo dous pou nanm ou.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Chemen ou kwè ki bon an, se li ki mennen ou tou dwat nan lanmò.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Grangou fè ou travay rèd, paske ou bezwen manje pou ou mete nan bouch.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Mechan an toujou ap chache jan pou li fè moun mal. Ata pawòl nan bouch li boule tankou dife.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Ipokrit toujou ap pouse dife. Moun k'ap fè tripotay mete zanmi dozado.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Mechan an pran tèt kanmarad li, li fè l' fè sa ki pa bon.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Moun k'ap twenzi je yo sou moun, se moun ki gen move lide dèyè tèt yo. Moun k'ap fè siy sou moun, se moun ki sou move kou.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Cheve blan se bèl rekonpans. Moun ki mache dwat va viv lontan.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Pito ou aji ak pasyans pase pou ou fè fòs sou moun. Pito ou konn kontwole tèt ou pase pou ou gwo chèf lame k'ap mache pran lavil.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Moun tire kat pou yo konnen sa pou yo fè. Men, desizyon an se nan men Bondye li ye.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
