Pwovèb 15
1 Yon bon repons dous ap kalme yon moun ki ankòlè. Men, si ou reponn li rèd, w'ap fè l' pi eksite.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Pawòl ki soti nan bouch moun ki gen bon konprann fè ou anvi konnen tou. Men, pawòl ki soti nan bouch moun san konprann, se pawòl san sans.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Je Seyè a toupatou, l'ap veye tout moun, bon kou mechan.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Bon pawòl yon zanmi bay lavi. Men, move pawòl demanbre.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Moun fou pa koute lè papa yo ap pale yo. Men, moun ki gen bon konprann koute lè y'ap rale zòrèy yo.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Moun ki mache dwat ap toujou gen sa yo bezwen an kantite lakay yo. Men, tou sa mechan yo genyen se tèt chaje pou yo.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Lè moun ki gen bon konprann yo ap pale, se konesans y'ap bay. Men, se pa menm bagay pou moun ki san konprann yo.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Seyè a pa ka sipòte lè mechan yo ap ofri bèt pou touye pou li. Men, sa fè l' plezi anpil lè moun k'ap mache dwat yo ap lapriyè nan pye l'.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Seyè a pa ka sipòte jan mechan yo ap viv la. Men, li renmen moun k'ap fè sa ki dwat devan li.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Moun ki fè sa ki mal mèt pare tann pinisyon yo. Men, moun ki pa ka sipòte pou yo pini yo pa lwen mouri.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Seyè a konnen sa k'ap pase nan twou san fon an ak nan peyi kote mò yo ye a. Ou pa bezwen mande si l' pa konnen sa k'ap pase nan kè moun. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Moun k'ap pase moun nan betiz pa renmen moun rale zòrèy yo. Yo pa janm mande moun ki gen bon konprann konsèy.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Lè kè ou kontan, yo wè sa sou figi ou. Lè ou nan lapenn, ou kagou.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Yon moun ki gen konprann toujou ap chache gen konesans. Men, moun sòt pran plezi nan pale koze san sans.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Lè ou nan lafliksyon, chak jou se pwoblèm. Men, lè kè ou kontan, lavi se yon fèt pou ou.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Pito ou pa gen anpil byen men ou gen krentif pou Bondye pase pou ou rich epi pou ou nan tèt chaje.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Pito ou manje mayi moulen blanch ak moun ki renmen ou pase pou ou manje vyann ou byen gra ak moun ki rayi ou.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Yon moun ki gen san wo toujou ap pouse dife. Men, moun ki pa fè kòlè fasil toujou ap mete lapè.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Lè ou parese, ou wè pwoblèm toupatou. Men, pou moun ki pa pè travay, pa gen pwoblèm ki pou rete l'.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Yon pitit byen elve fè kè papa l' kontan. Men, yon moun ki san konprann meprize manman l'.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Moun ki san konprann kontan lè y'ap aji tankou moun fou. Men, moun ki gen konprann ap toujou fè sa ki dwat.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Lè ou pa pran konsèy, plan travay ou p'ap mache. Lè ou pran konsèy nan men anpil moun, ou mèt sèten travay ou ap mache byen.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Ala kontan ou kontan lè ou jwenn yon bon repons pou ou bay! Ala bon sa bon lè ou jwenn yon pawòl ki tonbe daplon!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Moun ki gen konprann, se yon chemen moute y'ap swiv, chemen lavi a. Yo pa pran chemen desann, chemen lanmò a. (Sheol h7585)
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Seyè a ap disparèt moun awogan yo ansanm ak tout fanmi yo. Men, l'ap pwoteje kay fanm ki pèdi mari yo.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Seyè a pa ka sipòte lide mechan yo gen nan tèt yo. Men, sa fè l' plezi pou l' tande pawòl moun ki san repwòch.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Moun k'ap kouri dèyè lajan, se traka y'ap chache bay fanmi yo. Men, moun ki refize kite yo achte l' ap viv lontan.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Yon moun ki dwat kalkile anvan li bay repons. Men, mechan yo prese bay move pawòl.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Lè mechan yo ap lapriyè, Seyè a pa sou bò yo. Men, li pare zòrèy li pou l' koute sa moun ki mache dwat yo ap di l'.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Ou kontan lè ou wè moun ki kontan wè ou. Ou santi w'ap viv lè ou resevwa bon nouvèl.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Moun ki koute lè y'ap rale zòrèy yo pou byen yo va jwenn yon plas nan sosyete moun ki gen bon konprann.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Moun ki refize mache sou prigad yo rayi tèt yo. Men, moun ki asepte lè yo rale zòrèy yo ap vin gen plis konprann.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Lè ou gen krentif pou Bondye, ou deja konprann anpil bagay. Lè ou soumèt devan Bondye, moun va fè lwanj ou.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
