Pwovèb 14
1 Bon konprann yon fanm fè kay li mache byen. Men, yon fanm sòt ap kraze kay li ak pwòp men li.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Moun ki mache dwat, se yo ki gen krentif pou Seyè a. Men, moun k'ap mache kwochi pa pran Bondye pou anyen.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Pawòl nan bouch moun san konprann, se fwèt pou dèyè yo. Men, pawòl nan bouch moun ki gen bon konprann, se pwoteksyon yo.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Kote ki pa gen bèf pou rale chari pa gen rekòt. Lè bèt ou anfòm w'ap fè bon rekòt.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Yon bon temwen p'ap bay manti. Yon fo temwen p'ap di verite.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Moun ki gen lògèy plen kè yo, yo mèt chache konesans, yo p'ap janm jwenn li. Men, pou moun ki gen lespri, se bagay fasil.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Pa pwoche bò kote moun san konprann. Se pa anba bouch yo w'ap pran anyen.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Moun ki gen bon konprann konnen sa l'ap fè. Moun sòt mete nan tèt li li konnen, men se tèt li l'ap twonpe.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Moun sòt pran peche sèvi jwèt. Men, moun k'ap mache dwat pare pou rekonèt tò yo.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Lè ou nan lapenn, se ou ki konnen sa w'ap soufri. Konsa tou, lè kè ou kontan, pesonn pa ka kontan avè ou.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Fanmi mechan yo gen pou disparèt. Men, fanmi moun k'ap mache dwat yo gen pou devlope.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Chemen ou kwè ki bon an, se li ki mennen tou dwat nan lanmò.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Ou mèt ap ri, kè ou ka nan lapenn. Apre kontantman, se kè sere.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Moun k'ap fè sa ki mal ap jwenn sa l'ap chache a. Konsa tou, moun k'ap fè byen an ap jwenn rekonpans li.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Yon moun sòt ap kwè tou sa yo di l'. Men, moun ki gen konprann veye kote l'ap mete pye l'.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Moun ki gen bon konprann pran prekosyon yo, yo egzante malè. Moun sòt yo awogan, yo toujou konprann zafè yo bon.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Lè yon moun gen san wo, l'ap toujou fè betiz. Men, moun ki kalkile anvan ap toujou rete kè pòpòz.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Moun san konprann aji tankou moun fou. Men, rekonpans moun ki gen lespri se konesans.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Move moun gen pou wete chapo devan bon moun. Moun mechan gen pou bese tèt devan moun k'ap mache dwat yo.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Lè ou pòv, ou pa gen zanmi. Lè ou rich, ou plen zanmi.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Se yon peche ou fè lè ou meprize frè parèy ou. Men, ala bon sa bon pou moun ki gen pitye pou pòv malere!
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Lè w'ap chache fè sa ki mal, ou pèdi chemen ou. Men, lè w'ap chache fè sa ki byen, moun ap toujou renmen ou, yo p'ap janm lage ou.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Travay, w'a jwenn tou sa ou bezwen. Rete chita ap pale anpil ap rann ou pòv.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Rekonpans moun ki gen konprann se konesans. Moun san konprann ap toujou aji tankou moun sòt.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Lè yon temwen di laverite, li sove lavi inonsan. Lè li bay manti, li twonpe jij yo.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Lè yon moun gen krentif pou Bondye, li gen kote pou l' apiye. Pitit li yo ap jwenn pwoteksyon bò kot Bondye.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Gen krentif pou Bondye, w'a gen lavi. Ou p'ap tonbe lè lavi ou an danje.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Tout pouvwa yon wa, se lè peyi l'ap kòmande a gen anpil moun. Men, lè pa gen moun nan peyi a, wa a pa vo anyen.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Moun ki pa fè kòlè fasil, se moun ki gen bon konprann. Men, moun ki gen san wo fè wè jan li sòt.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Lè ou gen kè ou poze, ou kenbe kò ou an sante. Men, anvye sò lòt moun se tankou yon maladi k'ap manje ou nan zo.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Lè w'ap peze pòv malere, se Bondye ki fè l' la w'ap derespekte. Men, lè ou aji byen ak pòv, se pi bèl sèvis ou ka rann Bondye.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Mechanste mechan an, se sa k'ap jete l' atè. Men, moun ki fè sa ki byen, y'ap pwoteje l' menm lè lavi l' an danje.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Moun ki gen konprann, se tout tan y'ap chache konnen. Men, moun sòt pa chache konnen anyen.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Lè gen jistis nan yon peyi, sa leve peyi a. Men, peche lenjistis se yon wont pou yon nasyon.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Wa a kontan lè moun k'ap travay avè l' yo fè travay yo byen. Men, l'ap move sou moun k'ap fè travay yo mal.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
