Matye 27
1 Nan granmaten, tout chèf prèt yo ansanm ak chèf fanmi k'ap dirije pèp la, yo mete tèt yo ansanm sou do Jezi. Yo pran desizyon pou fè touye li.
Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 Apre yo fin mare l', yo mennen l' ale, yo renmèt li bay Pons Pilat, gouvènè peyi a.
Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Jida menm, nonm ki te trayi Jezi a, lè l' wè yo te kondannen Jezi, remò pran l', li pote trant pyès lajan yo tounen bay chèf prèt yo ansanm ak chèf fanmi yo. Li di konsa:
Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 Sa m' fè a mal. Se yon inonsan mwen lage nan men nou. Yo reponn li: Ki mele nou sa? Sa se zafè pa ou.
Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
5 Jida jete pyès lajan yo nan tanp lan, li soti, li ale pann tèt li.
Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 Chèf prèt yo ranmase lajan an, yo di konsa: Sa se lajan san. Lalwa nou pa pèmèt nou mete lajan konsa nan kès tanp lan.
Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 Apre sa, yo tonbe dakò pou yo achte yon jaden nan men yon nonm ki te konn fè krich. Yo pran tè a sèvi simityè pou etranje ki mouri nan peyi a.
Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Se poutèt sa, jouk jounen jòdi a, yo rele jaden sa a: Jaden san.
Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Se konsa pawòl pwofèt Jeremi te di a rive vre: Yo pran trant pyès lajan yo. Se pri sa a moun ras Izrayèl yo te dakò peye pou li.
Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
10 Ak lajan an, yo achte jaden nonm ki konn fè krich la, dapre lòd Bondye te ban mwen an.
і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
11 Jezi parèt devan gouvènè a. Gouvènè a keksyonnen l', li mande li: Ou se wa jwif yo? Jezi reponn li: Se ou ki di li.
Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
12 Chèf prèt yo ak chèf fanmi yo t'ap depoze anpil plent kont Jezi. Jezi menm pa t' reponn anyen.
Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Pilat di li: Ou pa tande tout plent yo depoze sou do ou?
Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 Men Jezi pa ba l' repons sou anyen. Sa te fè Pilat sezi anpil.
Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 Pou chak fèt Delivrans gouvènè a te konn lage yon prizonye. Se pèp la ki te konn chwazi kilès.
На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 Lè sa a, te gen yon prizonye yo te rele Jezi Barabas. Tout moun te konnen ki moun li ye.
Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 Lè Pilat wè pèp la sanble deyò a, li di yo: Kilès nou vle m' lage ban nou: Jezi Barabas osinon Jezi yo rele Kris la?
Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
18 Pilat te byen konnen se jalouzi ki te fè yo mennen Jezi ba li.
Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 Antan Pilat te chita sou fotèy jij li nan tribinal la, madanm li voye di li: Nonm sa a inonsan tande. Pa mele nan zafè sa a. Paske yèswa, mwen soufri anpil poutèt li nan dòmi.
Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Chèf prèt yo ak chèf fanmi yo pran tèt pèp la pou yo mande Pilat pou l' lage Barabas ba yo, pou l' fè touye Jezi.
Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 Gouvènè a pran lapawòl, li di yo: Kilès nan de a nou vle m' lage ban nou? Yo reponn: Barabas.
Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
22 Pilat mande yo: Bon. Kisa pou m' fè ak Jezi yo rele Kris la? Yo tout reponn: Kloure l' sou yon kwa!
Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
23 Pilat di yo: Ki movezak li fè konsa? Yo rele pi fò toujou: Kloure l' sou yon kwa!
Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
24 Lè Pilat wè li pa t' kapab fè anyen ankò, paske pèp la te soti pou l' te fè plis dezòd toujou, li pran dlo, li lave men l' devan tout foul moun yo. Li di yo: Mwen menm, mwen pa reskonsab lanmò nonm sa a. Sa, se sou kont nou li ye.
Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25 Tout pèp la reponn: Se pou reskonsablite lanmò l' tonbe sou nou ak sou tout pitit nou yo.
Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26 Apre sa, Pilat lage Barabas ba yo. Li fè yo bat Jezi byen bat, li renmèt yo li pou y al kloure l' sou yon kwa.
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Sòlda Pilat yo mennen Jezi nan kay gouvènè a. Yo sanble tout batayon sòlda yo fè wonn li.
Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 Yo dezabiye l', yo mete yon gwo rad koulè wouj violèt sou li.
Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 Yo trese yon kouwòn pikan mete nan tèt li, yo ba l' yon ti bwa wozo kenbe nan men dwat li. Apre sa, yo mete ajenou devan l', yo pran pase l' nan betiz. Yo di li: Bonjou, wa jwif yo!
Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 Yo krache sou li, yo pran wozo a, yo ba l' kou nan tèt.
Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 Apre yo fin pase l' anba kont betiz yo, yo wete gwo rad la, yo mete rad pa l' sou li ankò. Epi yo mennen l' ale pou yo kloure l' sou yon kwa.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 Lè yo soti, yo kontre yon nonm peyi Sirèn ki te rele Simon. Yo fòse msye pote kwa Jezi a.
Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 Lè yo rive kote ki rele Gòlgota a (ki vle di: Plas zo bwa tèt la)
Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 yo bay Jezi bwè diven mele ak fyèl. Men, lè l' goute l', li pa t' vle bwè li.
дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 Apre yo fin kloure l' sou kwa a, yo tire osò pou separe rad li yo.
Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 Apre sa, yo chita ap veye li.
А потім сіли там і стерегли Його.
37 Yo mete yon ti pankat anlè tèt li pou fè konnen kòz ki fè yo te kondannen l' la.
Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
38 Yo te kloure de ansasen sou de lòt kwa an menm tan avè l', yonn sou bò dwat, yonn sou bò gòch.
Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 Moun ki t'ap pase bò la a t'ap plede joure li. Yo t'ap fè siy sou li.
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 Yo t'ap di: Ou menm ki te vle kraze tanp lan pou ou te rebati l' nan twa jou, sove tèt ou non! Si ou se pitit Bondye a, desann sou kwa a!
й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 Konsa tou, chèf prèt yo, dirèktè lalwa yo ak chèf fanmi yo t'ap pase l' nan rizib. Yo t'ap di:
Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 Gade! Li sove lòt moun, li pa kapab sove tèt pa li. Si l' se wa pèp Izrayèl la, se pou l' desann sou kwa a koulye a. Lè sa a, n'a kwè nan li.
«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 Li te mete konfyans li nan Bondye, li te di se pitit Bondye li ye. Ann wè koulye a si Bondye va vin delivre li.
Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 Ata ansasen ki te kloure sou lòt kwa yo t'ap joure l' menm jan an tou.
Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Vè midi konsa, vin gen yon fènwa sou tout peyi a, jouk twazè apre midi.
Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 Vè twazè, Jezi rele byen fò, li di: Eli, Eli lema sabaktani? (ki vle di: Bondye, Bondye, poukisa ou lage m' konsa?)
Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 Nan moun ki te la yo genyen ki tande l' pale. Yo di: Men l'ap rele Eli.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 Lamenm, yonn nan yo kouri al pran yon eponj, li tranpe l' nan venèg, li mete l' nan pwent yon gòl wozo, li lonje l' bò bouch Jezi ba l' bwè.
Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 Men, lòt moun yo di: Tann non, monchè. Ann wè si Eli ap vin delivre li.
А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 Jezi bay yon gwo rèl ankò, epi li mouri.
Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 Menm lè a, rido ki te nan tanp lan chire an de moso, depi anwo jouk anba. Tè a tranble. Wòch yo fann.
І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 Tonm mò yo louvri, kò anpil moun pèp Bondye a ki te mouri leve vivan ankò, yo soti nan tonm yo.
Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
53 Apre Jezi li menm te leve soti vivan nan lanmò, yo antre lavil Jerizalèm kote anpil moun te wè yo.
І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Lè ofisye lame a ansanm ak gad ki t'ap veye Jezi ansanm avè l' yo wè tranblemanntè a ak tou sa ki te pase, yon sèl lapè pran yo. Yo di: Se vre wi, nonm sa a te Pitit Bondye.
Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
55 Te gen plizyè fanm la tou. Men, yo te rete lwen ap gade. Se moun ki t'ap swiv Jezi, ki t'ap okipe l' depi lè l' te nan peyi Galile.
Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 Nan yo te genyen: Mari, moun lavil Magdala a, Mari, manman Jak ak Jozèf, ansanm ak manman pitit Zebede yo.
Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 Lè solèy fin kouche, yon nonm rich, moun lavil Arimate, vin rive. Yo te rele l' Jozèf. Li menm tou li te yon disip Jezi.
Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 li al jwenn Pilat, li mande l' kò Jezi a. Pilat bay lòd pou yo renmèt li kò a.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
59 Jozèf pran kò a, li vlope l' nan yon bèl dra blan tou nèf.
Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 Apre sa, li mete kò a nan yon kavo li te fèk fè fouye nan wòch la pou tèt pa l'. Apre sa, li woule yon gwo wòch devan bouch kavo a. Epi li al fè wout li.
й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 Mari, moun lavil Magdala a, ansanm ak lòt Mari a te chita la, anfas kavo a.
А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Nan denmen, ki vle di jou repo a menm, chèf prèt yo ansanm ak farizyen yo ale bò kot Pilat.
Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 Yo di li: Chèf, nou chonje lè nonm ki t'ap bay manti a te vivan, li te di apre twa jou li pral leve soti vivan.
й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
64 Bay lòd pou yo veye kavo a byen veye pandan twa jou. Konsa, disip li yo p'ap kapab vin pran kò a pou yo di pèp la apre sa msye leve soti vivan nan lanmò. Dènye kout manti sa a ta pi rèd pase premye a.
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Pilat di yo: Men yon eskwad gad. Ale, veye kavo a jan nou vle a.
Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66 Y ale. Pou yo pi asire kavo a te byen fèmen, yo poze sele sou wòch ki te devan bouch kavo a, epi yo mete eskwad gad la veye li.
Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
