Jòb 41
1 Eske ou ka pran levyatan an nan zen? Eske ou ka mare lang li ak yon kòd?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Eske ou ka pase yon bwa wozo nan nen l'? Eske ou ka pèse machwè l' ak yon gwo zen?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Eske li pral mande ou: Tanpri souple, kite m' ale? Eske l'ap pale dous avè ou?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Eske l'ap pase kontra avè ou pou l' sèvi ou pou tout tan?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Eske ou ka mare l' tankou yon ti zwezo pou pitit fi ou yo ka jwe avè l'?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Eske moun k'ap fè lapèch yo pral fè lajan avè l'? Eske machann yo pral koupe l' an moso pou yo vann?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Eske ou ka pike tout po kò l' ak fwenn? Eske ou ka pèse tèt li ak yon fwenn?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Seye mete men ou sou li yon grenn fwa, ou p'ap janm fè sa ankò, lè w'a chonje sa l'a fè ou!
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Depi ou wè levyatan an, ou pèdi tout kouraj ou. Ou annik wè l', ou tonbe atè.
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Si yo leve l' nan dòmi, li move. Pa gen moun ki ka kanpe devan l'.
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Ki moun ki ka atake l' san anyen pa rive l'? Pa gen moun sou latè ki ka fè sa.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Mwen pa bezwen di ou anyen sou pa t' janm li yo. Men, m'a fè ou konnen pa gen bèt ki gen fòs pase l'.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Pesonn pa janm rive dechire premye po li. Ni pesonn pa janm rive pèse karapas li.
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Ki moun ki janm fòse l' louvri bouch li? Dan nan bouch li, se bagay ki pou fè moun kouri.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Tout do l', se yon seri gwo kal mare yonn ak lòt. Yo di kou wòch.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Yo kole yonn ak lòt, yo fè yon sèl. Pa gen yon ti fant nan mitan yo pou lè pase.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Yo sitèlman byen kole yonn ak lòt anyen pa ka separe yo.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Lè l' estènen, limyè fè yan-yan. Je l' klere tankou solèy lè l'ap leve.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Flanm dife ap soti nan bouch li. Tensèl dife ap vole soti ladan l'.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Lafimen ap soti nan tout twou nen l' tankou nan yon chodyè k'ap bouyi sou dife.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Souf li ta ka limen bwa dife. Flanm dife ap soti nan bouch li.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 Se nan kou li tout fòs li ye. Depi moun wè l', kè yo kase.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 Po li fè kal kal sou tout kò li. Yo kole yonn ak lòt. Yo di kou wòch.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Kè li di kou wòch, li pa pè anyen. Li fèm kou wòl moulen.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Lè li leve kanpe, ata gwonèg yo pè. Yo kouri san gad dèyè.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Pa gen nepe ki ka blese l'. Ni fwenn, ni lans, ni flèch pa ka fè l' anyen.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Pou li, nenpòt bout fè lejè kou pay, nenpòt bout asye mou tankou bannann mi.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 Pa gen kout flèch ki pou fè l' kouri. Wòch fistibal, se boul koton pou li.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Yon baton fè se yon bwa mayi pou li. Li ri lè yo voye lans sou li.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Anba vant li graj graj tankou moso kannari kraze. Kote li pase nan labou a, li make l' tankou machin k'ap kraze boul tè nan jaden.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Lè l' plonje, li boulvèse fon lanmè a, se tankou dlo nan chodyè k'ap bouyi sou dife. Li fè l' bouyi tankou dlo nan veso y'ap boule odè.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Lè l'ap naje, li kite nan dlo a yon chemen ki klere nan solèy la. Li fè tout lanmè a kimen.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Pa gen bèt tankou l' sou latè. Bondye kreye l' pou l' pa janm pè anyen.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Li gade bèt ki pi fewòs yo nan je. Se li ki wa tout bèt sovaj yo.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
