Jòb 30
1 Men koulye a, moun ki pi jenn pase m' yo ap pase m' nan rizib. Papa yo se moun mwen pa t' pran pou anyen, moun mwen pa ta menm mete ak chen m' pou gade mouton.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Epitou, yo te twò fèb pou fè anyen pou mwen. Se te yon bann gason san kouraj.
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 Mizè ak grangou te fini ak yo. Lannwit se grenn bwa yo te konn al souse nan savann kote moun pa rete.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Yo pran fèy raje pou yo manje. Ata rasin bayawonn pase.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Kote yo pase moun mete yo deyò, yo rele bare dèyè yo tankou vòlè.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Yo te blije al rete nan twou wòch, nan twou tè sou bò ravin yo.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 Y'ap rele tankou bèt mawon nan raje a. Yo fè pil sou pil nan savann lan.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Se te yon bann sanzave ki pa t' menm gen non. Yo te mete yo deyò nan peyi a.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 Koulye a, y'ap fè chante sou mwen. Y'ap bay istwa sou do m'.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Yo pè pwoche bò kote m' pou m' pa sal yo. Yo menm krache nan figi m'.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Paske Bondye kraze kouraj mwen, li lage m' atè, kifè, mapou tonbe, kabrit manje fèy li.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Bann moun sa yo leve dèyè m', y'ap fè m' kouri. Yo lage dèyè m' pou yo pran m'.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 Yo sènen m' toupatou pou yo ka fini avè m'. Pa gen pesonn pou di yo pa fè sa.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Yo pase nan fant barikad, yo tonbe sou mwen. Yo pilonnen m' anba pye yo.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Yon sèl latranblad pran mwen. Tankou yon kout van li kraze kouraj mwen. Tankou yon nwaj k'ap pase, tout byen m' yo disparèt.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 Koulye a, mwen prèt pou m' mouri. Lafliksyon ap fini avè m'.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Lannwit, tout zo nan kò m' ap fè m' mal. Doulè ap manje m' anndan san rete.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Bondye ponyen m' nan kòlèt, l'ap chifonnen tout rad sou mwen.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 Li voye m' jete nan labou. Mwen pa pi bon pase pousyè tè ak sann dife.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 Mwen rele nan pye ou, Bondye! Ou pa reponn mwen. Mwen kanpe devan ou, ou pa okipe m' menm.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Ou pa menm moun lan ankò. W'ap malmennen m'. Ou soti pou pèsekite m' ak tout fòs ou.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Ou fè van pote m' ale. M'ap vole tankou pay. Ou voye yon van tanpèt boulvèse m'.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Wi, mwen konnen byen pwòp w'ap mennen m' pou m' al mouri, pou m' al sibi sò k'ap tann tout moun lan.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 Poukisa w'ap atake yon moun ki tou fin mouri, yon moun ki pa ka fè anyen ankò pase mande padon?
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Eske mwen pa t' nan lapenn ansanm ak moun ki te nan mizè? Eske kè m' pa t' fè m' mal pou moun ki pa t' gen anyen menm yo?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Mwen t'ap tann kontantman, se malè ki vini. Mwen t'ap tann limyè, se fènwa ki kouvri m'.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Tout zantray mwen ap bouyi san rete. Chak jou m'ap soufri pi rèd.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 M'ap mache kagou, san pesonn pou konsole m'. Mwen kanpe nan mitan tout moun, m'ap mande sekou.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Vwa mwen tankou vwa koukou. Mwen rele tankou frize.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Po m' vin tou nwa, l'ap dekale. Lafyèb ap manje m' nan zo.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Lontan se mizik gita ak fif ase ki te nan zòrèy mwen. Men, koulye a, se plenn, se kriye ase m'ap tande.
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
