Jòb 21
1 Lè sa a, Jòb pran lapawòl ankò, li di konsa:
А Йов відповів та й сказав:
2 -Manyè tande sa m' pral di nou la a, non! Tanpri, charite m' ti ankourajman sa a!
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Ban m' yon ti chans pou m' pale. Lè m'a fini, nou mèt pase m' nan betiz kont nou!
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Se pa avèk yon moun mwen annafè. Mwen gen rezon si m' pa ka tann ankò!
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Voye je nou gade m' byen. N'a sezi. N'a mete men nan bouch.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Mwen menm, lè m' chonje sa ki rive m', m' pè. Tout kò m' pran tranble.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Poukisa Bondye kite mechan yo ap viv? Li kite yo rive vye granmoun, epi tout zafè yo mache byen?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Yo gen pitit ak pitit pitit. Yo wè yo ap grandi devan je yo.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Bondye pa voye malè sou yo pou pini yo. Y'ap viv alèz lakay yo san ankenn danje.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Wi, bèf yo kwaze san mank, yo fè pitit san pèdi pòte.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Timoun yo ap kouri tankou ti mouton nan savann. Y'ap jwe, y'ap sote tankou ti kabrit.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Y'ap chante, y'ap jwe gita, y'ap bat tanbou, y'ap danse pandan moun ap jwe fif pou yo.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Se yo menm k'ap plede di Bondye: Kite n' an repo! Nou pa bezwen konnen jan ou vle pou moun viv la.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Kisa Bondye ki gen tout pouvwa a ye menm pou nou sèvi l' la? Kisa sa ap rapòte nou lè nou lapriyè l'?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Yo pretann tou sa yo genyen se kouraj yo ki ba yo l'. Yo pa t' janm mete Bondye nan koze yo. Mwen pa dakò ak jan y'ap pale a, non.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Ou janm wè limyè mechan an mouri? Ou janm tande malè rive yo? On jan wè Bondye fè kolè pou l' pini malveyan yo,
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 pou van bwote yo ale tankou zèb chèch, pou van tanpèt chase yo tankou pay pitimi?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Yo pretann di Bondye va pini pitit pou peche papa yo! Poukisa se pa papa yo menm li pini pou yo ka pran leson?
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Se pou mechan yo te wè chatiman yo. Se yo menm ki te pou santi kòlè Bondye ki gen tout pouvwa a pa dous.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 Ki mele yo sa ki rive pitit yo, lè yo fin ale, lè yo fin viv tan pou yo te viv la?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Men, Bondye ki jije ata zanj ki nan syèl la, ki moun ki ka moutre l' sa pou li fè?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Gen moun ki pa janm malad jouk yo mouri. Jouk jou yo antre anba tè, yo kontan, yo pa gen tèt chaje.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Yo gra nan tout kò yo, tout zo yo plen ak mwèl.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Yon lòt menm pa janm konnen sa ki rele kè kontan. Li pase tout lavi l' nan nesesite, li mouri nan mizè.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Men, lè tou de mouri, yo antere yo, vèmen kouvri kadav yo menm jan.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Men wi, mwen konnen sa ki nan tèt nou. Mwen konnen ki move lide n'ap fè sou mwen koulye a.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 N'ap mande kote kay gwo zotobre a. Sa ki rive kay nèg ki te konn fè sa ki mal la.
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Kouman? Nou pa pale ak moun ki vwayaje? Nou pa konn ki nouvèl y'ap bay?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Jou Bondye ankòlè, lè l'ap pini an, se toujou mechan yo ki resi chape kò yo!
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Men, ki moun ki ka kanpe devan yo pou akize yo? Ki moun ki ka fè yo peye sa yo fè a?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Yo fè bèl lantèman pou yo. Yo mete moun veye tonm yo.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Foul moun ap swiv sèkèy yo, yon pati moun devan, yon pati moun dèyè. Menm tè a chita dous sou kadav yo.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 Lèfini, n'ap chache konsole m' ak yon bann pawòl san sans. Tou sa n'ap reponn mwen la a se manti.
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
