Jòb 12
1 Jòb pran lapawòl, li di:
А Йов відповів та й сказав:
2 -Apa nou k'ap pale pou pèp la! Mouri nou mouri, bon konprann kaba!
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 Men, mwen menm tou, mwen gen lespri menm jan avè nou. Mwen pa pi mal pase nou. Sa nou sot di la a, tout moun konnen l'.
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Koulye a, menm zanmi m' ap pase m' nan rizib. Y'ap ri m', mwen menm yon moun Bondye pa gen anyen pou l' repwoche, yon moun Bondye te konn reponn lè m' rele l'.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Se konsa, moun ki pa nan pwoblèm meprize moun ki nan lafliksyon. Yo wè yon moun k'ap tonbe, yo ba l' bourad fè l' tonbe pi vit.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Piyajè yo byen trankil lakay yo. Moun k'ap fè Bondye fache yo ap viv alèz. Bondye yo se fòs ponyèt yo.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Manyè fè ti koze ak zannimo yo, ak zwezo yo. Yo gen anpil bagay pou yo moutre nou.
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Bèt k'ap trennen sou vant va ban nou leson, pwason nan lanmè va di nou sa yo konnen.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Pa gen yonn ladan yo ki pa konnen se Bondye ki fè tout bagay ak men li.
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Bondye gen nanm tout sa ki vivan nan men li. Wi, lavi tout moun nan men li.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Bèl pawòl fè plezi zòrèy menm jan bon manje gou nan bouch.
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 Yo di se vye granmoun ki gen konesans, se laj ki bay bon konprann.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Men, Bondye gen konesans, lèfini li gen pouvwa. Li gen bon konprann, lèfini li fè sa li vle.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Lè Bondye kraze yon bagay, pesonn pa ka refè l'. Lè li mete yon moun nan prizon, pesonn pa ka lage l'.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Lè li pa bay lapli, sèk tonbe sou latè. Lè li bay lapli, dlo fè dega toupatou.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 Bondye gen fòs, li konn sa l'ap fè. Ni moun k'ap bay manti, ni moun k'ap pran manti, se anba ponyèt li yo ye.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Li fè moun k'ap bay konsèy yo pèdi tèt yo. Li fè chèf yo aji tankou moun fou.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 Li wete tout pouvwa nan men wa yo. Li mare yon tanga nan ren yo jete yo nan prizon.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 Li fè prèt yo mache pye atè. Li mete gwo zotobre atè!
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Li fèmen bouch moun k'ap bay bon konsèy. Li fè granmoun yo depale.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 Li fè pase grannèg yo nan betiz. Li wete pouvwa gwo chèf yo nan men yo.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 Li klere twou fon kote ki fè nwa a, li mete twou lanmò a aklè.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 Li fè nasyon yo fè pwogrè, lèfini, li fè yo deperi. Li fè yon pèp pran elan, lèfini, li fè l' disparèt.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 Li fè chèf pèp yo pèdi tèt yo, li fè yo moute desann nan dezè, san yo pa konn kote yo prale.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 Y'ap tatonnen nan fènwa, y'ap titibe tankou moun sou.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
