ગીતશાસ્ત્ર 147
1 ૧ યહોવાહની સ્તુતિ કરો, કેમ કે આપણા ઈશ્વરનાં સ્તુતિગીતો ગાવાં એ સારું તથા મનોરંજક છે, સ્તુતિ કરવી એ ઘટતું છે.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 ૮ તે આકાશને વાદળોથી ઢાંકે છે અને પૃથ્વીને માટે તે વરસાદ તૈયાર કરી રાખે છે, તે પહાડો પર ઘાસ ઉગાડે છે.
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 ૧૩ કારણ કે તેમણે તારાં દ્વારોની ભૂંગળો મજબૂત કરી છે; તેમણે તારામાં તારાં સંતાનોને આશીર્વાદિત કર્યાં છે.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 ૧૮ તે પોતાની આજ્ઞા મોકલીને તેમને ઓગળાવે છે; તે પોતાના પવનને ફૂંકાવાની આજ્ઞા કરે છે અને પાણીઓ વહેતાં થાય છે.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 ૨૦ અન્ય કોઈ પ્રજા સાથે તેમણે આ પ્રમાણે કર્યું નથી; તેઓએ તેમનાં ન્યાયવચનો જાણ્યાં નથી. યહોવાહની સ્તુતિ થાઓ.
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
