નીતિવચનો 23
1 ૧ જ્યારે તું કોઈ અધિકારીની સાથે જમવા બેસે, ત્યારે તારી આગળ જે પીરસેલુ હોય તેનું ખૂબ ધ્યાનથી અવલોકન કર.
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 ૫ જે કંઈ વિસાતનું નથી તે પર તું તારી દૃષ્ટિ ચોંટાડશે અને અચાનક દ્રવ્ય આકાશમાં ઊડી જશે અને ગરુડ પક્ષીના જેવી પાંખો નિશ્ચે ધારણ કરે છે.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 ૭ કારણ કે જેવો તે વિચાર કરે છે, તેવો જ તે છે. તે તને કહે છે, “ખાઓ અને પીઓ!” પણ તેનું મન તારા પ્રત્યે નથી.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 ૨૯ કોને અફસોસ છે? કોણ ગમગીન છે? કોણ ઝઘડે છે? કોણ ફરિયાદ કરે છે? કોણ વગર કારણે ઘવાય છે? કોની આંખોમાં રતાશ છે?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 ૩૧ જ્યારે દ્રાક્ષારસ લાલ હોય, જ્યારે તે પ્યાલામાં પોતાનો રંગ પ્રકાશતો હોય અને જ્યારે તે સરળતાથી પેટમાં ઊતરતો હોય, ત્યારે તે પર દૃષ્ટિ ન કર.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 ૩૪ હા, કોઈ સમુદ્રમાં સૂતો હોય કે, કોઈ વહાણના સઢના થાંભલાની ટોચ પર આડો પડેલો હોય, તેના જેવો તું થશે.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 ૩૫ તું કહેશે કે, “તેઓએ મારા પર પ્રહાર કર્યો!” “પણ મને વાગ્યું નહિ. તેઓએ મને માર્યો, પણ મને કંઈ ખબર પડી નહિ. હું ક્યારે જાગીશ? મારે ફરી એકવાર પીવું છે.”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
