અયૂબ 19
А Йов відповів та й сказав:
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 ૫ જો તમારે મારી વિરુદ્ધ અભિમાન કરવું જ હોય, અને મારી વિરુદ્ધ દલીલ રજૂ કરીને મારું અપમાન કરવું હોય;
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 ૭ જુઓ, અન્યાયને લીધે હું બૂમો પાડું છું પણ મારી દાદ સાંભળવામાં આવતી નથી; હું મદદને માટે પોકાર કરું છું પણ મને ન્યાય મળતો નથી.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 ૮ ઈશ્વરે મારો માર્ગ એવો બંધ કરી દીધો છે કે હું આગળ ચાલી શકતો નથી, તેમણે મારા રસ્તાઓને અંધકારથી ઢાંકી દીધા છે.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 ૧૦ તેમણે ચારે બાજુથી મને તોડી પાડ્યો છે અને મારું આવી બન્યું છે; મારી આશાઓ ઝાડની જેમ મૂળમાંથી ઉખેડી નાખી છે.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 ૧૨ તેનું આખું સૈન્ય મારી સામે આવે છે; તેઓ મારી વિરુદ્ધ પોતાનો માર્ગ બાંધે છે. અને મારા તંબુની આસપાસ છાવણી નાખે છે.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 ૧૫ મારા ઘરમાં રહેનારાઓ તથા મારી દાસીઓ પણ મને પારકા જેવો ગણે છે. તેઓની નજરમાં હું એક વિદેશી જેવો છું.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 ૧૬ હું મારા નોકરને બોલાવું છું પણ તે મને ઉત્તર આપતો નથી જો કે હું મદદ માટે આજીજી કરું છું તોપણ તે જવાબ આપતો નથી.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 ૧૯ મારા ગાઢ મિત્રો જેમને હું પ્રેમ કરતો હતો મારો તિરસ્કાર કરે છે; મારા સૌ પ્રિયજનો મારી વિરુદ્ધ થઈ ગયા છે.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 ૨૯ તો તલવારથી તમે બીહો, કેમ કે કોપ તલવારની શિક્ષા લાવે છે, તેથી તમને ખબર પડશે કે ત્યાં ન્યાય છે.”
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
