અયૂબ 15
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 ૬ મારા નહિ, પણ તારા પોતાના જ શબ્દો તને દોષિત ઠરાવે છે; હા, તારી વાણી જ તારી વિરુદ્ધ સાક્ષી પૂરે છે.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 ૮ શું તેં ઈશ્વરના ગૂઢ ડહાપણ વિષે સાંભળ્યું છે ખરું? શું તેં બધી બુદ્ધિ તારા પોતાનામાં સમાવી રાખી છે?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 ૨૦ દુર્જન તેના આખા જીવન પર્યંત પીડા ભોગવે છે, તે પોતાનાં નિયત કરેલાં વર્ષો દરમ્યાન કષ્ટથી પીડાય છે.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 ૨૪ સંકટ તથા વેદના તેને ભયભીત કરે છે; યુદ્ધને માટે સજ્જ થયેલા રાજાની જેમ તેઓ તેના પર વિજય મેળવે છે.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 ૨૫ કેમ કે તેણે ઈશ્વરની સામે પોતાનો હાથ ઉઠાવ્યો છે અને સર્વશક્તિમાન ઈશ્વરની સામે તે અહંકારથી વર્તે છે.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 ૨૭ આ સાચું છે, જો કે તેણે પોતાનું મુખ તેના શરીરની ચરબીથી ઢાંક્યું છે અને તેની કૂખો પર ચરબીનાં પડ બાઝ્યાં છે.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 ૩૩ દ્રાક્ષના વેલાની જેમ તે પોતાની કાચી દ્રાક્ષો પાડી નાખશે; અને જૈતૂનના વૃક્ષની જેમ તેનાં ફૂલ ખરી પડશે.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 ૩૫ દુષ્ટ લોકો નુકસાનનો ગર્ભ ધારણ કરે છે. અને અન્યાયને જન્મ આપે છે; તેઓનું પેટ ઠગાઈને સિદ્ધ કરે છે.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
