Κατα Μαρκον 3
1 και εισηλθεν παλιν εις {VAR2: την } συναγωγην και ην εκει ανθρωπος εξηραμμενην εχων την χειρα
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 και παρετηρουν αυτον ει τοις σαββασιν θεραπευσει αυτον ινα κατηγορησωσιν αυτου
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 και λεγει τω ανθρωπω τω την {VAR1: χειρα εχοντι ξηραν } {VAR2: ξηραν χειρα εχοντι } εγειρε εις το μεσον
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 και λεγει αυτοις εξεστιν τοις σαββασιν {VAR1: αγαθοποιησαι } {VAR2: αγαθον ποιησαι } η κακοποιησαι ψυχην σωσαι η αποκτειναι οι δε εσιωπων
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 και περιβλεψαμενος αυτους μετ οργης συλλυπουμενος επι τη πωρωσει της καρδιας αυτων λεγει τω ανθρωπω εκτεινον την χειρα {VAR1: σου } και εξετεινεν και απεκατεσταθη η χειρ αυτου
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 και εξελθοντες οι φαρισαιοι ευθυς μετα των ηρωδιανων συμβουλιον εδιδουν κατ αυτου οπως αυτον απολεσωσιν
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 και ο ιησους μετα των μαθητων αυτου ανεχωρησεν προς την θαλασσαν και πολυ πληθος απο της γαλιλαιας {VAR1: ηκολουθησεν } {VAR2: [ηκολουθησεν] } και απο της ιουδαιας
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 και απο ιεροσολυμων και απο της ιδουμαιας και περαν του ιορδανου και περι τυρον και σιδωνα πληθος πολυ ακουοντες οσα {VAR1: ποιει } {VAR2: εποιει } ηλθον προς αυτον
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 και ειπεν τοις μαθηταις αυτου ινα πλοιαριον προσκαρτερη αυτω δια τον οχλον ινα μη θλιβωσιν αυτον
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 πολλους γαρ εθεραπευσεν ωστε επιπιπτειν αυτω ινα αυτου αψωνται οσοι ειχον μαστιγας
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 και τα πνευματα τα ακαθαρτα οταν αυτον εθεωρουν προσεπιπτον αυτω και εκραζον {VAR1: λεγοντα } {VAR2: λεγοντες } οτι συ ει ο υιος του θεου
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 και πολλα επετιμα αυτοις ινα μη αυτον φανερον ποιησωσιν
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 και αναβαινει εις το ορος και προσκαλειται ους ηθελεν αυτος και απηλθον προς αυτον
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 και εποιησεν δωδεκα {VAR1: ους και αποστολους ωνομασεν } {VAR2: [ους και αποστολους ωνομασεν] } ινα ωσιν μετ αυτου και ινα αποστελλη αυτους κηρυσσειν
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 και εχειν εξουσιαν εκβαλλειν τα δαιμονια {VAR1: και εποιησεν τους δωδεκα } {VAR2: [και εποιησεν τους δωδεκα] }
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 και επεθηκεν ονομα τω σιμωνι πετρον
І дав Симонові імя Петр;
17 και ιακωβον τον του ζεβεδαιου και ιωαννην τον αδελφον του ιακωβου και επεθηκεν αυτοις {VAR1: ονομα } {VAR2: (ονοματα) } βοανηργες ο εστιν υιοι βροντης
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 και ανδρεαν και φιλιππον και βαρθολομαιον και μαθθαιον και θωμαν και ιακωβον τον του αλφαιου και θαδδαιον και σιμωνα τον καναναιον
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 και ιουδαν ισκαριωθ ος και παρεδωκεν αυτον και ερχεται εις οικον
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 και συνερχεται παλιν [ο] οχλος ωστε μη δυνασθαι αυτους μηδε αρτον φαγειν
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 και ακουσαντες οι παρ αυτου εξηλθον κρατησαι αυτον ελεγον γαρ οτι εξεστη
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 και οι γραμματεις οι απο ιεροσολυμων καταβαντες ελεγον οτι βεελζεβουλ εχει και οτι εν τω αρχοντι των δαιμονιων εκβαλλει τα δαιμονια
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 και προσκαλεσαμενος αυτους εν παραβολαις ελεγεν αυτοις πως δυναται σατανας σαταναν εκβαλλειν
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 και εαν βασιλεια εφ εαυτην μερισθη ου δυναται σταθηναι η βασιλεια εκεινη
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 και εαν οικια εφ εαυτην μερισθη ου δυνησεται η οικια εκεινη {VAR1: στηναι } {VAR2: σταθηναι }
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 και ει ο σατανας ανεστη εφ εαυτον και εμερισθη ου δυναται στηναι αλλα τελος εχει
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 αλλ ου δυναται ουδεις εις την οικιαν του ισχυρου εισελθων τα σκευη αυτου διαρπασαι εαν μη πρωτον τον ισχυρον δηση και τοτε την οικιαν αυτου διαρπασει
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 αμην λεγω υμιν οτι παντα αφεθησεται τοις υιοις των ανθρωπων τα αμαρτηματα και αι βλασφημιαι οσα εαν βλασφημησωσιν
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
30 οτι ελεγον πνευμα ακαθαρτον εχει
бо казали: Духа нечистого має.
31 και {VAR1: ερχονται } {VAR2: ερχεται } η μητηρ αυτου και οι αδελφοι αυτου και εξω στηκοντες απεστειλαν προς αυτον καλουντες αυτον
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 και εκαθητο περι αυτον οχλος και λεγουσιν αυτω ιδου η μητηρ σου και οι αδελφοι σου {VAR2: [και αι αδελφαι σου] } εξω ζητουσιν σε
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 και αποκριθεις αυτοις λεγει τις εστιν η μητηρ μου και οι αδελφοι {VAR2: [μου] }
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 και περιβλεψαμενος τους περι αυτον κυκλω καθημενους λεγει ιδε η μητηρ μου και οι αδελφοι μου
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 ος {VAR2: [γαρ] } αν ποιηση το θελημα του θεου ουτος αδελφος μου και αδελφη και μητηρ εστιν
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
