Ψαλμοί 92
1 «Ψαλμός ωδής διά την ημέραν του Σαββάτου.» Αγαθόν το να δοξολογή τις τον Κύριον και να ψαλμωδή εις το όνομά σου, Υψιστε·
Псалом. Пісня на день суботній. Як добре славити Господа й співати імені Твоєму, Всевишній,
2 να αναγγέλλη το πρωΐ το έλεός σου και την αλήθειάν σου πάσαν νύκτα,
звіщати вранці милість Твою і вірність Твою вночі
3 με δεκάχορδον όργανον και με ψαλτήριον· με ωδήν και κιθάραν.
на лірі десятиструнній і на арфі мелодійній!
4 Διότι με εύφρανας, Κύριε, εν τοις ποιήμασί σου· θέλω αγάλλεσθαι εν τοις έργοις των χειρών σου.
Бо Ти порадував мене, Господи, діянням Своїм, я веселюся справами рук Твоїх.
5 Πόσον μεγάλα είναι τα έργα σου, Κύριε βαθείς είναι οι διαλογισμοί σου σφόδρα.
Які величні діяння Твої, Господи, і які глибокі задуми Твої!
6 Ο άνθρωπος ο ανόητος δεν γνωρίζει, και ο μωρός δεν εννοεί τούτο·
Невіглас не знає, і нерозумний не збагне цього.
7 ότι οι ασεβείς βλαστάνουσιν ως ο χόρτος, και ανθούσι πάντες οι εργάται της ανομίας, διά να αφανισθώσιν αιωνίως.
Хоча нечестиві розростаються, як трава, і розквітають усі, хто чинить беззаконня, це лише, щоб зникнути навіки.
8 Αλλά συ, Κύριε, είσαι ύψιστος εις τον αιώνα.
Ти ж, Господи, навіки піднесений.
9 Διότι, ιδού, οι εχθροί σου, Κύριε, διότι, ιδού, οι εχθροί σου θέλουσιν εξολοθρευθή· θέλουσι διασκορπισθή πάντες οι εργάται της ανομίας.
Бо справді, вороги Твої, Господи, справді, вороги Твої загинуть, розсіються усі, хто чинить беззаконня.
10 Αλλά συ θέλεις υψώσει ως του μονοκέρωτος το κέρας μου· εγώ θέλω χρισθή με νέον έλαιον·
А Ти підніс мій ріг, як ріг тура, – я намащений свіжою олією.
11 και ο οφθαλμός μου θέλει ιδεί την εκδίκησιν των εχθρών μου· τα ώτα μου θέλουσιν ακούσει περί των κακοποιών των επανισταμένων κατ' εμού.
Око моє бачить [падіння] ворогів моїх, про злочинців, що проти мене повстали, чують мої вуха.
12 Ο δίκαιος ως φοίνιξ θέλει ανθεί· ως κέδρος του Λιβάνου θέλει αυξάνει.
Праведник цвіте, мов пальма, височить неначе кедр на Лівані.
13 Πεφυτευμένοι εν τω οίκω του Κυρίου, θέλουσιν ανθεί εν ταις αυλαίς του Θεού ημών·
Посаджені в домі Господньому, вони цвістимуть у дворах Бога нашого.
14 θέλουσι καρποφορεί και εν αυτώ τω βαθεί γήρατι, θέλουσιν είσθαι ακμάζοντες και ανθηροί·
Навіть у старості принесуть плоди, будуть соковитими та свіжими,
15 διά να αναγγέλλωσιν ότι δίκαιος είναι ο Κύριος, το φρούριόν μου· και δεν υπάρχει αδικία εν αυτώ.
щоб звіщати, що справедливий Господь, скеля моя, і немає у Ньому кривди.
