Ψαλμοί 33
1 Αγάλλεσθε, δίκαιοι, εν Κυρίω· εις τους ευθείς αρμόζει η αίνεσις.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Υμνείτε τον Κύριον εν κιθάρα· εν ψαλτηρίω δεκαχόρδω ψαλμωδήσατε εις αυτόν.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Ψάλλετε εις αυτόν άσμα νέον· καλώς σημαίνετε τα όργανά σας εν αλαλαγμώ.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Διότι ευθύς είναι ο λόγος του Κυρίου, και πάντα τα έργα αυτού μετά αληθείας.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Αγαπά δικαιοσύνην και κρίσιν· από του ελέους του Κυρίου είναι πλήρης η γη.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Με τον λόγον του Κυρίου έγειναν οι ουρανοί, και διά της πνοής του στόματος αυτού πάσα η στρατιά αυτών.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Συνήγαγεν ως σωρόν τα ύδατα της θαλάσσης· έβαλεν εις αποθήκας τας αβύσσους.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Ας φοβηθή τον Κύριον πάσα η γή· ας τρομάξωσιν απ' αυτού πάντες οι κάτοικοι της οικουμένης.
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Διότι αυτός είπε, και έγεινεν· αυτός προσέταξε, και εστερεώθη.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Ο Κύριος ματαιόνει την βουλήν των εθνών, ανατρέπει τους διαλογισμούς των λαών.
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Η βουλή του Κυρίου μένει εις τον αιώνα· οι λογισμοί της καρδίας αυτού εις γενεάν και γενεάν.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Μακάριον το έθνος, του οποίου ο Θεός είναι ο Κύριος. Ο λαός, τον οποίον εξέλεξε διά κληρονομίαν αυτού.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 Ο Κύριος διέκυψεν εξ ουρανού· είδε πάντας τους υιούς των ανθρώπων.
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 Εκ του τόπου της κατοικήσεως αυτού θεωρεί πάντας τους κατοίκους της γης.
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Εξ ίσου έπλασε τας καρδίας αυτών· γνωρίζει πάντα τα έργα αυτών.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Δεν σώζεται βασιλεύς διά πλήθους στρατεύματος· ο δυνατός δεν ελευθερούται διά της μεγάλης αυτού ανδρείας.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Μάταιος ο ίππος προς σωτηρίαν· και διά της πολλής αυτού δυνάμεως δεν θέλει σώσει.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Ιδού, ο οφθαλμός του Κυρίου είναι επί τους φοβουμένους αυτόν· επί τους ελπίζοντας επί το έλεος αυτού·
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 διά να ελευθερώση εκ θανάτου την ψυχήν αυτών, και εν καιρώ πείνης να διαφυλάξη αυτούς εις ζωήν.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Η ψυχή ημών προσμένει τον Κύριον· αυτός είναι βοηθός ημών και ασπίς ημών.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 Διότι εις αυτόν θέλει ευφρανθή η καρδία ημών, επειδή επί το όνομα αυτού το άγιον ηλπίσαμεν.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Γένοιτο, Κύριε, το έλεός σου εφ' ημάς, καθώς ηλπίσαμεν επί σε.
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
