Ψαλμοί 141
1 «Ψαλμός του Δαβίδ.» Κύριε, προς σε έκραξα· σπεύσον προς εμέ· ακροάσθητι της φωνής μου, όταν κράζω προς σε.
Псалом Давидів. Господи, до Тебе кличу, поспіши до мене! Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.
2 Ας κατευθυνθή ενώπιόν σου η προσευχή μου ως θυμίαμα· η ύψωσις των χειρών μου ας γείνη ως θυσία εσπερινή.
Нехай молитва моя постане як кадіння приємне перед обличчям Твоїм і піднесені долоні мої – як жертвоприношення вечірнє.
3 Βάλε, Κύριε, φυλακήν εις το στόμα μου· φύλαττε την θύραν των χειλέων μου.
Господи, постав варту біля моїх вуст, стережи двері моїх губ.
4 Μη εκκλίνης την καρδίαν μου εις πράγμα πονηρόν, ώστε να εκτελώ πράξεις ασεβείς μετά ανθρώπων εργαζομένων ανομίαν· μηδέ να φάγω από των εκλεκτών αυτών φαγητών.
Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла, щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми, що коять гріх; і нехай не скуштую я їхніх насолод.
5 Ας με κτυπά ο δίκαιος· τούτο θέλει είσθαι έλεος· και ας με ελέγχη· τούτο θέλει είσθαι μύρον εξαίρετον· δεν θέλει βλάψει την κεφαλήν μου· διότι μάλιστα και θέλω προσεύχεσθαι υπέρ αυτών εν ταις συμφοραίς αυτών.
Нехай картає мене праведник – це милість; нехай докоряє мені – це [приємно], як олія на голову: не відмовиться голова моя від неї. Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:
6 Ότε οι αρχηγοί αυτών περιήρχοντο εις τόπους πετρώδεις, ήκουσαν τα λόγιά μου, ότι ήσαν γλυκέα.
Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі, і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.
7 Τα οστά ημών διασκορπίζονται εν τω στόματι του τάφου, ως όταν τις κόπτη και σχίζη ξύλα επί την γην. (Sheol h7585)
Як орють землю й розбивають грудки на ній, так розкидані кості наші біля пащі царства смерті. (Sheol h7585)
8 Διά τούτο οι οφθαλμοί μου, Κύριε Θεέ, ατενίζουσι προς σέ· επί σε ήλπισα· μη καταστρέψης την ψυχήν μου.
Але до Тебе, Господи, Владико, [звернені] мої очі; у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.
9 Φύλαξόν με από της παγίδος, την οποίαν έστησαν δι' εμέ, και από των βρόχων των εργαζομένων ανομίαν.
Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене, і від сітей беззаконників.
10 Ας πέσωσιν ομού οι ασεβείς εις τα δίκτυα αυτών, ενώ εγώ θέλω περάσει αβλαβής.
Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки, поки я мину [їх безпечно].
