Ψαλμοί 135
1 Αινείτε τον Κύριον. Αινείτε το όνομα του Κυρίου· αινείτε, δούλοι του Κυρίου,
Алілуя! Хваліть ім’я Господа! Хваліть, слуги Господні,
2 Οι ιστάμενοι εν τω οίκω του Κυρίου, εν ταις αυλαίς του οίκου του Θεού ημών.
що стоять у домі Господньому, у дворах дому Бога нашого!
3 Αινείτε τον Κύριον, διότι αγαθός ο Κύριος· ψαλμωδήσατε εις το όνομα αυτού, διότι είναι τερπνόν.
Хваліть Господа, бо добрий Господь; співайте імені Його, бо це приємно,
4 Διότι τον Ιακώβ εξέλεξεν εις εαυτόν ο Κύριος, τον Ισραήλ εις θησαυρόν αυτού.
адже Господь вибрав Собі Якова, Ізраїля – як власність для Себе.
5 Διότι εγώ εγνώρισα ότι μέγας ο Κύριος· και ο Κύριος ημών είναι υπέρ πάντας τους θεούς.
Бо пізнав я, що великий Господь і Володар наш [вищий] від усіх богів.
6 Πάντα όσα ηθέλησεν ο Κύριος εποίησεν, εν τω ουρανώ και εν τη γη, εν ταις θαλάσσαις και εν πάσαις ταις αβύσσοις.
Усе, що бажає Господь, Він робить на небесах і на землі, у морях і в усіх безоднях океану.
7 Αναβιβάζει νεφέλας από των εσχάτων της γής· κάμνει αστραπάς διά βροχήν· εκβάλλει ανέμους εκ των θησαυρών αυτού.
Піднімає хмари від краю землі, творить блискавки з дощем, виводить вітер зі Своїх сховищ.
8 Όστις επάταξε τα πρωτότοκα της Αιγύπτου, από ανθρώπου έως κτήνους·
Він вразив первістків Єгипту, від людини до худоби.
9 εξαπέστειλε σημεία και τέρατα εις το μέσον σου, Αίγυπτε, επί τον Φαραώ και επί πάντας τους δούλους αυτού.
Послав знамення й чудеса посеред тебе, о Єгипте, на фараона й на всіх його слуг.
10 Όστις επάταξεν έθνη μεγάλα και απέκτεινε βασιλείς κραταιούς·
Він вразив численні народи й убив могутніх царів:
11 τον Σηών, βασιλέα των Αμορραίων, και τον Ωγ, βασιλέα της Βασάν, και πάσας τας βασιλείας Χαναάν·
Сіхона, царя аморейського, Оґа, царя Башану, і всі царства Ханаану,
12 και έδωκε την γην αυτών κληρονομίαν, κληρονομίαν εις τον Ισραήλ τον λαόν αυτού.
і віддав землі їхні у спадок, у спадок народові Своєму, Ізраїлеві.
13 Το όνομά σου, Κύριε, μένει εις τον αιώνα· το μνημόσυνόν σου, Κύριε, εις γενεάν και γενεάν.
Господи, ім’я Твоє – навіки; Господи, пам’ять про Тебе – з роду в рід.
14 Διότι θέλει κρίνει ο Κύριος τον λαόν αυτού· και τους δούλους αυτού θέλει ελεήσει.
Адже судитиме Господь народ Свій і змилується над рабами Своїми.
15 Τα είδωλα των εθνών είναι αργύριον και χρυσίον, έργον χειρών ανθρώπου.
Ідоли народів – [лише] срібло й золото, витвір рук людських.
16 Στόμα έχουσι και δεν λαλούσιν· οφθαλμούς έχουσι και δεν βλέπουσιν.
Є в них вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать;
17 Ώτα έχουσι και δεν ακούουσιν· ουδέ είναι πνοή εν τω στόματι αυτών.
у них є вуха, але вони не чують, і немає дихання в устах їхніх.
18 Όμοιοι αυτών ας γείνωσιν οι ποιούντες αυτά· πας ο ελπίζων επ' αυτά
Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає.
19 Οίκος Ισραήλ, ευλογήσατε τον Κύριον· οίκος Ααρών, ευλογήσατε τον Κύριον·
Доме Ізраїлів, благослови Господа! Доме Ааронів, благослови Господа!
20 οίκος Λευΐ, ευλογήσατε τον Κύριον· οι φοβούμενοι τον Κύριον, ευλογήσατε τον Κύριον.
Доме Левіїв, благослови Господа! Ті, хто Господа боїться, благословіть Господа!
21 Ευλογητός ο Κύριος εν Σιών, ο κατοικών εν Ιερουσαλήμ. Αλληλούϊα.
Благословенний із Сіону Господь, Який мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
