Ψαλμοί 130

1 «Ωιδή των Αναβαθμών.» Εκ βαθέων έκραξα προς σε, Κύριε.

Пісня проча́н.

2 Κύριε, εισάκουσον της φωνής μου· ας ήναι τα ώτα σου προσεκτικά εις την φωνήν των δεήσεών μου.

Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

3 Εάν, Κύριε, παρατηρήσης ανομίας, Κύριε, τις θέλει δυνηθή να σταθή;

Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

4 Παρά σοι όμως είναι συγχώρησις, διά να σε φοβώνται.

Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

5 Προσέμεινα τον Κύριον, προσέμεινεν η ψυχή μου, και ήλπισα επί τον λόγον αυτού.

Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

6 Η ψυχή μου προσμένει τον Κύριον, μάλλον παρά τους προσμένοντας την αυγήν, ναι, τους προσμένοντας την αυγήν.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

7 Ας ελπίζη ο Ισραήλ επί τον Κύριον· διότι παρά τω Κυρίω είναι έλεος, και λύτρωσις πολλή παρ' αυτώ·

Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

8 και αυτός θέλει λυτρώσει τον Ισραήλ από πασών των ανομιών αυτού.

і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!