Ψαλμοί 129

1 «Ωιδή των Αναβαθμών.» Πολλάκις με επολέμησαν εκ νεότητός μου, ας είπη τώρα ο Ισραήλ·

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Πολλάκις με επολέμησαν εκ νεότητός μου· αλλά δεν υπερίσχυσαν εναντίον μου.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 Οι γεωργοί ηροτρίασαν επί των νώτων μου· έσυραν μακρά τα αυλάκια αυτών.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 Αλλά δίκαιος ο Κύριος· κατέκοψε τα σχοινία των ασεβών.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Ας αισχυνθώσι και ας στραφώσιν εις τα οπίσω πάντες οι μισούντες την Σιών.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Ας γείνωσιν ως ο χόρτος των δωμάτων, όστις πριν εκριζωθή ξηραίνεται·

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 από του οποίου δεν γεμίζει ο θεριστής την χείρα αυτού, ουδέ ο δένων τα χειρόβολα τον κόλπον αυτού·

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 ώστε οι διαβάται δεν θέλουσιν ειπεί, Ευλογία Κυρίου εφ' υμάς· σας ευλογούμεν εν ονόματι Κυρίου.

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»