Ψαλμοί 120

1 «Ωδή των Αναβαθμών.» Εν τη θλίψει μου έκραξα προς τον Κύριον, και εισήκουσέ μου.

Пісня проча́н.

2 Κύριε, λύτρωσον την ψυχήν μου από χειλέων ψευδών, από γλώσσης δολίας.

Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

3 Τι θέλει σοι δώσει ή τι θέλει σοι προσθέσει, η δολία γλώσσα;

Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

4 Τα ηκονημένα βέλη του δυνατού, μετά ανθράκων αρκεύθου.

Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

5 Ουαί εις εμέ, διότι παροικώ εν Μεσέχ, κατοικώ εν ταις σκηναίς του Κηδάρ·

Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

6 Πολύν καιρόν κατώκησεν η ψυχή μου μετά των μισούντων την ειρήνην.

Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

7 Εγώ αγαπώ την ειρήνην· αλλ' όταν ομιλώ, αυτοί ετοιμάζονται διά πόλεμον.

я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!