Ψαλμοί 116
1 Χαίρω ότι ο Κύριος εισήκουσε της φωνής μου, των δεήσεών μου·
2 ότι έκλινε το ωτίον αυτού προς εμέ· και ενόσω ζω, θέλω επικαλείσθαι αυτόν.
бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кли́катиму в свої дні!
3 Πόνοι θανάτου με περιεκύκλωσαν, και στενοχωρίαι του άδου με εύρηκαν· θλίψιν και πόνον απήντησα. (Sheol h7585)
Болі смерти мене оточи́ли і знайшли мене му́ки шео́лу, нещастя та сму́ток знайшов я! (Sheol h7585)
4 Και επεκαλέσθην το όνομα του Κυρίου· ω Κύριε, λύτρωσον την ψυχήν μου.
А я в Ім'я́ Господа кличу: „О Господи, ви́зволи ж душу мою!“
5 Ελεήμων ο Κύριος και δίκαιος· και εύσπλαγχνος ο Θεός ημών.
Господь милости́вий та справедливий, і наш Бог милосердний!
6 Ο Κύριος φυλάττει τους απλούς· εταλαιπωρήθην, και με έσωσεν.
Пильнує Господь недосві́дчених, — став я нужде́нний, та Він допомо́же мені!
7 Επίστρεψον, ψυχή μου, εις την ανάπαυσίν σου, διότι ο Κύριος σε ευηργέτησε.
Вернися, о душе́ моя, до свого відпочи́нку, бо Госпо́дь робить добре тобі,
8 Διότι ελύτρωσας την ψυχήν μου εκ θανάτου, τους οφθαλμούς μου από δακρύων, τους πόδας μου από ολισθήματος.
бо від смерти Ти ви́зволив душу мою, від сльози́ — моє око, ногу мою від спотика́ння.
9 Θέλω περιπατεί ενώπιον του Κυρίου εν γη ζώντων.
Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
10 Επίστευσα, διά τούτο ελάλησα· εγώ ήμην σφόδρα τεθλιμμένος·
Я вірив, коли говорив: „Я сильно пригні́чений!“
11 εγώ είπα εν τη εκπλήξει μου, πας άνθρωπος είναι ψεύστης.
Я сказав був у по́спіху: Кожна люди́на говорить неправду!“
12 Τι να ανταποδώσω εις τον Κύριον, διά πάσας τας ευεργεσίας αυτού τας προς εμέ;
Чим я відплачу́ Господе́ві за всі доброді́йства Його на мені?
13 θέλω λάβει το ποτήριον της σωτηρίας και θέλω επικαλεσθή το όνομα του Κυρίου.
Я чашу спасі́ння прийму́, і прикли́чу Господнє Ім'я́!
14 Τας ευχάς μου θέλω αποδώσει εις τον Κύριον, τώρα ενώπιον παντός του λαού αυτού.
Прися́ги свої Господе́ві я ви́конаю перед усім наро́дом Його́!
15 Πολύτιμος ενώπιον του Κυρίου ο θάνατος των οσίων αυτού.
Дорога́ в очах Господа смерть богобі́йних Його!
16 Ναι, Κύριε διότι είμαι δούλός σου· είμαι δούλός σου, υιός της δούλης σου· συ έλυσας τα δεσμά μου.
О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї неві́льниці, — Ти кайда́ни мої розв'яза́в!
17 Εις σε θέλω θυσιάσει θυσίαν αινέσεως και το όνομα του Κυρίου θέλω επικαλεσθή.
Я жертву подяки Тобі принесу́, і Господнім Ім'я́м буду кли́кати!
18 Τας ευχάς μου θέλω αποδώσει εις τον Κύριον, τώρα έμπροσθεν παντός του λαού αυτού·
Прися́ги свої Господе́ві я виконаю перед усім наро́дом Його,
19 εν ταις αυλαίς του οίκου του Κυρίου, εν μέσω σου, Ιερουσαλήμ. Αλληλούϊα.
на подві́р'ях Господнього Дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілу́я!
