< Ψαλμοί 115 >
1 Μη εις ημάς, Κύριε, μη εις ημάς, αλλ' εις το όνομά σου δος δόξαν, διά το έλεός σου, διά την αλήθειάν σου.
Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою.
2 Διά τι να είπωσι τα έθνη, και που είναι ο Θεός αυτών;
Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?»
3 Αλλ' ο Θεός ημών είναι εν τω ουρανώ· πάντα όσα ηθέλησεν εποίησε.
А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби.
4 Τα είδωλα αυτών είναι αργύριον και χρυσίον, έργα χειρών ανθρώπων·
Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських.
5 Στόμα έχουσι και δεν λαλούσιν· οφθαλμούς έχουσι και δεν βλέπουσιν·
У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать;
6 ώτα έχουσι και δεν ακούουσι· μυκτήρας έχουσι και δεν οσφραίνονται·
у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху;
7 Χείρας έχουσι και δεν ψηλαφώσι· πόδας έχουσι και δεν περιπατούσιν· ουδέ ομιλούσι διά του λάρυγγος αυτών.
у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню.
8 Όμοιοι αυτών ας γείνωσιν οι ποιούντες αυτά, πας ο ελπίζων επ' αυτά.
Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає!
9 Ο Ισραήλ ήλπισεν επί Κύριον· αυτός είναι βοηθός και ασπίς αυτών.
Ізраїлю, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
10 Ο οίκος του Ααρών ήλπισεν επί Κύριον· αυτός είναι βοηθός και ασπίς αυτών.
Доме Ааронів, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит!
11 Οι φοβούμενοι τον Κύριον ήλπισαν επί Κύριον· αυτός είναι βοηθός και ασπίς αυτών.
Ті, хто Господа боїться, покладайте надію на Господа – Він для них допомога й щит!
12 Ο Κύριος μας ενεθυμήθη· θέλει ευλογεί, θέλει ευλογεί τον οίκον Ισραήλ· θέλει ευλογεί τον οίκον Ααρών.
Господь пам’ятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів,
13 Θέλει ευλογεί τους φοβουμένους τον Κύριον, τους μικρούς μετά των μεγάλων.
благословить тих, хто боїться Господа, малих і великих.
14 Ο Κύριος θέλει αυξήσει υμάς, υμάς και τα τέκνα υμών.
Нехай Господь примножить вам [добро], вам і нащадкам вашим!
15 Σεις είσθε οι ευλογημένοι του Κυρίου, του ποιήσαντος τον ουρανόν και την γην.
Благословенні ви у Господа, Творця неба і землі.
16 Οι ουρανοί των ουρανών είναι του Κυρίου, την δε γην έδωκεν εις τους υιούς των ανθρώπων.
Небеса – Господеві належить небо, а землю Він дав синам людським.
17 Οι νεκροί δεν θέλουσιν αινέσει τον Κύριον, ουδέ πάντες οι καταβαίνοντες εις τον τόπον της σιωπής·
Не мертві хвалитимуть Господа і не всі, хто сходить у [країну] мовчання,
18 αλλ' ημείς θέλομεν ευλογεί τον Κύριον, από του νυν και έως του αιώνος. Αλληλούϊα.
але ми благословлятимемо Господа віднині й повіки. Алілуя!