Δευτερονόμιον 30
1 Και όταν έλθωσιν επί σε πάντα τα πράγματα ταύτα, η ευλογία και η κατάρα, την οποίαν έθεσα ενώπιόν σου, και ανακαλέσης ταύτα εις την καρδίαν σου εν τω μέσω πάντων των εθνών, όπου αν διασκορπίση σε Κύριος ο Θεός σου,
І станеться, коли при́йдуть на тебе всі ці слова, благослове́ння та прокля́ття, що я дав перед тобою, і ти ві́зьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,
2 και επιστραφής προς Κύριον τον Θεόν σου και υπακούσης εις την φωνήν αυτού, κατά πάντα όσα εγώ προστάζω εις σε σήμερον, συ και τα τέκνα σου, εξ όλης της καρδίας σου και εξ όλης της ψυχής σου,
і ти наве́рнешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
3 τότε Κύριος ο Θεός σου θέλει σε επαναφέρει εκ της αιχμαλωσίας, και θέλει σε σπλαγχνισθή, και πάλιν θέλει σε συνάξει εκ πάντων των εθνών, όπου σε διεσκόρπισε Κύριος ο Θεός σου·
то пове́рне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосе́рдиться над тобою, і зно́ву позбирає тебе зо всіх народів, куди розпоро́шив тебе Господь, Бог твій.
4 και εις τα έσχατα του ουρανού αν ήναι η διασπορά σου, εκείθεν θέλει σε συνάξει Κύριος ο Θεός σου και εκείθεν θέλει σε λάβει,
Якщо буде твій вигна́нець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.
5 και θέλει σε εισαγάγει Κύριος ο Θεός σου εις την γην, την οποίαν εκληρονόμησαν οι πατέρες σου, και θέλεις κληρονομήσει αυτήν· και θέλει σε αγαθοποιήσει και σε πολλαπλασιάσει υπέρ τους πατέρας σου.
І введе́ тебе Господь, Бог твій, до кра́ю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмно́жить тебе більше за батьків твоїх.
6 Και θέλει περιτέμει Κύριος ο Θεός σου την καρδίαν σου και την καρδίαν του σπέρματός σου, διά να αγαπάς Κύριον τον Θεόν σου εξ όλης της καρδίας σου και εξ όλης της ψυχής σου, διά να ζης.
І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
7 Και θέλει επιφέρει Κύριος ο Θεός σου πάσας τας κατάρας ταύτας επί τους εχθρούς σου και επί τους μισούντάς σε, οίτινες σε κατεδίωξαν.
І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокля́ття на ворогів твоїх, та на тих, хто нена́видить тебе, хто гнав тебе.
8 Και συ θέλεις επιστραφή και υπακούσει εις την φωνήν του Κυρίου, και θέλεις εκτελεί πάσας τας εντολάς αυτού, τας οποίας εγώ προστάζω εις σε σήμερον.
А ти ве́рнешся, і бу́деш слу́хатися Господнього голосу, і будеш вико́нувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.
9 Και θέλει σε πληθύνει Κύριος ο Θεός σου εις πάντα τα έργα των χειρών σου, εις τον καρπόν της κοιλίας σου και εις τον καρπόν των κτηνών σου και εις τα γεννήματα της γης σου, εις αγαθόν· διότι ο Κύριος θέλει ευφρανθή πάλιν επί σε εις αγαθόν, καθώς ευφράνθη επί τους πατέρας σου,
І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати на́дмір у кожному чині своєї руки, у пло́ді утро́би своєї, і в пло́ді худоби своєї, і в плоді своєї землі на до́бре, бо Господь зно́ву буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батька́ми,
10 εάν υπακούσης εις την φωνήν Κυρίου του Θεού σου, ώστε να φυλάττης τας εντολάς αυτού και τα διατάγματα αυτού, τα γεγραμμένα εν τω βιβλίω του νόμου τούτου· εάν επιστραφής προς Κύριον τον Θεόν σου εξ όλης της καρδίας σου και εξ όλης της ψυχής σου.
коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Зако́ну, коли наве́рнешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,
11 Επειδή η εντολή αύτη, την οποίαν εγώ προστάζω εις σε σήμερον, δεν είναι πολλά βαρεία διά σε, ουδέ μακράν.
бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка́ вона для тебе, і не дале́ка вона.
12 Δεν είναι εν τω ουρανώ, ώστε να είπης, Τις θέλει αναβή δι' ημάς εις τον ουρανόν και φέρει αυτήν προς ημάς, διά να ακούσωμεν αυτήν και να εκτελέσωμεν αυτήν;
Не на небі вона, щоб сказати: Хто зі́йде на небо для нас, та нам її ві́зьме і нам оголо́сить, а ми будемо виконувати її?
13 ουδέ πέραν της θαλάσσης είναι, ώστε να είπης, Τις θέλει διαπεράσει την θάλασσαν δι' ημάς και φέρει αυτήν προς ημάς, διά να ακούσωμεν αυτήν και να εκτελέσωμεν αυτήν;
І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто пі́де для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголо́сить її нам, а ми будемо виконувати її?
14 Αλλά πολύ πλησίον σου είναι ο λόγος, εν τω στόματί σου και εν τη καρδία σου, διά να εκτελής αυτόν.
Бож дуже близька́ до тебе та річ, — вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.
15 Ιδού, εγώ έθεσα ενώπιόν σου σήμερον την ζωήν και το αγαθόν, και τον θάνατον και το κακόν·
Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
16 καθότι εγώ προστάζω εις σε σήμερον να αγαπάς Κύριον τον Θεόν σου, να περιπατής εις τας οδούς αυτού και να φυλάττης τας εντολάς αυτού και τα διατάγματα αυτού και τας κρίσεις αυτού, διά να ζης και να πληθύνησαι και διά να σε ευλογήση Κύριος ο Θεός σου εν τη γη, εις την οποίαν εισέρχεσαι διά να κληρονομήσης αυτήν.
Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і зако́на Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у кра́ї, куди ти входиш на насліддя.
17 Εάν όμως παρεκτραπή η καρδία σου και δεν υπακούσης, αλλά αποπλανηθής και προσκυνήσης άλλους θεούς και λατρεύσης αυτούς,
А якщо серце твоє відве́рнеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе зве́сти, і станеш вклонятися іншим бога́м, і будеш їм служити,
18 εγώ αναγγέλλω προς εσάς σήμερον ότι εξάπαντος θέλετε αφανισθή· δεν θέλετε μακροημερεύσει επί της γης, προς την οποίαν διαβαίνεις τον Ιορδάνην, διά να εισέλθητε εκεί να κατακληρονομήσητε αυτήν.
я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти перехо́диш Йорда́н, щоб увійти туди на оволоді́ння її.
19 Διαμαρτύρομαι προς εσάς σήμερον τον ουρανόν και την γην, ότι έθεσα ενώπιόν σας την ζωήν και τον θάνατον, την ευλογίαν και την κατάραν· διά τούτο εκλέξατε την ζωήν, διά να ζήτε συ και το σπέρμα σου·
Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, — життя та смерть дав я перед вами, благослове́ння та прокля́ття. І ти ви́бери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
20 διά να αγαπάς Κύριον τον Θεόν σου, διά να υπακούης εις την φωνήν αυτού, και διά να ήσαι προσηλωμένος εις αυτόν· διότι τούτο είναι η ζωή σου και η μακρότης των ημερών σου· διά να κατοικής επί της γης, την οποίαν ώμοσεν ο Κύριος προς τους πατέρας σου, προς τον Αβραάμ, προς τον Ισαάκ και προς τον Ιακώβ, να δώση εις αυτούς.
щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб ли́нути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота́ днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батька́м твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм“.
