Luka 9
1 jesu bo taan o kpaaga piig n bonblie, k ten'b o paalu yen t yiko k ban bel t fuobiid(staan) k gɔ paagi b yiama.
Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби.
2 L puol po ko sɔn'b k ban kpaandi o laabamanli i tinga kul po, k teb i yian buol kul.
І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих.
3 Oden cegli ba: i da tugdi man lba k l nua i cenli po: lan tie lanbanli, bɔgli, ligii k bual jiedi po. da kpaani man ya tiadi ki ba lebdi.
Він промовив до них: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте.
4 Bi ya gaa yi ya diegun, yin ya ye hali ya daali ki ba siedi lan kani.
Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі.
5 Nulo ya ki gaa yi naan kani, yin ña lan kani k pidi lan ya doguni tanbiini yaali n tabi i taana, lani baa tie yaali wangi i buama b po.
Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
6 Yeni ko kpaaga fii k gedi. B den tɔgdi a longbana nni. kaana kuli, b den maadi U Tienu maama k gɔ tebi bi yiama.
Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
7 O badciamo Herodi bo tie lan ya dogu nni yikodaano, wan bo gbadi ke tiama maadi ke sua: “San batiir” n yied bi tinkpiiba siign,
Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих;
8 bi tɔba ya po “Eli n guani”, bi tɔba mɔ gɔga ya po “l tie U Tienu tondi siigni yendi guani”.
інші [казали], що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес.
9 Ama k Herodi jiin; ... San? Min mɔno n cabi k bi jagdi o yul. To, o daano tie ŋmaa i k bi maadi o po ya yaalidgu bona ne kul? O bo kpaani ke bua wan band'o
Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
10 Aposoronba bo guani ke dugni jesu ban bo tieni yaal kul. k Jesu tugi ba k piad waam, l bo ke fagi yen ya dogu k bi yi Bedsayida.
Повернувшись, апостоли розповіли [Ісусові] про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда.
11 ama bi nibi n bandi ban ye naani, k bi fii k ŋua. Yesu gaaba k cili k maadi ba o laabamanli, k tebi yaaba n bo yia k suni k ban paagba.
Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення.
12 O dajuogu n nagi ya yognu ko yienu cil m baama, k aposoronba piiga n bonba lie nagni jesu kan maadi yen'o: cabi k ban ged ya longbana kɔb yen ne, k baa o duankaanu yen l bonjekaali (mi jiema) klma tin ye naan tie fualin ni.
Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали: ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
13 Ama k jesu maadi o kpaaga: yinbi mɔno n tenba m jiem ke ban je. Ama ko kpaaga ŋmian'o, tin pia yaal k cie kpanu bona mu yen i jami bona lie. k t ji bu tien ledi ba m jiem ya nib ne kul po i?
Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони відповіли: ―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
14 klma b tie nibi tuda mu i. Jesu maadi o kpaaga: tien man cagli kul nibi piimu k cedi ban kali.
А було там близько п’яти тисяч чоловіків. [Ісус] промовив до Своїх учнів: ―Розсадіть їх групами приблизно по п’ятдесят.
15 B cɔlni o maama k kaani b kuli.
Вони так і зробили, і розсадили всіх людей.
16 K jesu tugi kpano bona mu yen i jami bona lie, k yaadi k diidi pol po k jaandi k yadi m yediŋanba, l puol po ko jend jendi, ko kpaaga tugi k bɔgdiba k ban di.
Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми.
17 K bi kuli dini k l sieni baabuodi piig n bona lie.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
18 Dayenli k jesu piadi k ba jaandi, o den ye yen o kpaaga, k jesu bualiba... b nibi ne mali k n tie ŋmaa i?
Одного разу, коли [Ісус] молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх: ―За кого вважають Мене люди?
19 K b jiin'o Tɔba ya po a tie San-batiir, tɔba mɔ ya po Eli, tɔba mɔ gɔgi maadi k U Tienu tondi ya yognu po yendi n guani k yiedi b tinkpiiba siign.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
20 K Jesu buali ba, i ya po, i tama k n tie ŋmaa i? Piel gaa m maama k jiin: a tie Jesu, U Tienu n sɔn yua bijua.
Він же запитав: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро відповів: ―Ти Христос Божий!
21 da ŋa man nulo n gbandi.
Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
22 K Jesu pugni k maadi: l bual ko nulo bijua n la fala boncianli ko doguni yikodam yen l gbanbanda n cuon, k kpani, k min yiedi danata daal.
Далі додав: «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне».
23 Yeni Jesu maadi yeni bi kuli, ya daano bua k wan ŋɔdni, l bual k wan yie o ba, k tugi o dapɔnpɔnli, daal n tu daali k ŋɔdni.
Потім промовив до всіх: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною.
24 Yen i mɔn, yua bua kuogi o miali, o ba buonga toma, ama, yua ya buoni o miali k dugni min ya po, wani ba la ya miali k pia gbema.
Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його.
25 Nulo ya tugi li ŋandunli bona kuli k li cie U Tienu, k nan ba kpe, o pia m laa ñuadi?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить?
26 Nulo ya jien i fee k gɔ jie m maama mɔ i fee, o nulo bijua mɔ ya guanu daali o ba la n baa yudand yen o ninŋama kuli.
Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів.
27 Yen i mɔni, i siigni b niba boncianli kan kpe k k la U Tienu diema
Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого».
28 Dana niini puoli po, k Jesu tugi Piel, San, yen Sak, k bi doni li juali k ba jaandi.
А приблизно через вісім днів після цих слів, [Ісус] узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися.
29 Ban jaandi ya yognu, ko nunga lebdi, ko tiadi ji pien k cie ti kunkundi.
Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа [стала] білою та блискучою.
30 K b niba bonba lie pagi yen'o: Moyiisi yen Eli.
І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля.
31 k se k ñili k maadi yeni Jesu n ba kpe nanda Serusalem ni
Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі.
32 Piel yen o lieba guandi ama k b fii k la Jesu se yen b niba bonba lie k ñili.
Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним.
33 Li niba n se ya yognu Jesu kani, k Piel maadi: ... canba, l ŋan k tin ya ye ne. T bi maa jona taa i. Yenli n ya tie a yaal, o lielo Moyiisi yaal, o taalo mɔ Eli yaal. Yen lan ya kuli, piel ji bo k bani wan maadi yaal.
Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». Він не знав, що говорить.
34 O maadi k da k juodi mɔno, k li tieni nani l ŋunli yeni k jiidi k libini bi po, ti jiwaandi kua jesu ŋuankaaba.
Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару.
35 K bi gbadi o niali k li maadi li ŋunli nni k sua: ... o ne tien n biga yua k n buaga k lugdo, yin ya cengi man o.
З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
36 Ban gbadi l nialo, k bi ji diidi k la jesu se obebe. Ama bi ŋuankaabi den muubi bi ñɔna k ki maadi oba kuli ban la yaali.
Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
37 Lan den fandi k jesu ñani li juali po k jiidi, k bi niba boncianli ŋuagu k kpaani k ban diidi o.
Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
38 O nuwuligu siigni, bi gbadi ja ba ko yedi: canbaa, ŋan diidi n bijua npo. O tie n bonjayenyenga.
І ось один чоловік із натовпу вигукнув: ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний.
39 K cicibiadiga (fuobiidi) n fii o po, ko yigni k baali, ko siini ñinsankpinkpɔngu, ki jegli, ki ji nani mi kuuma.
[Нечистий] дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його [дух] аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим.
40 N maadi a ŋuankaaba k ban beli li cicibiadiga k bi gbali.
Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
41 K jesu tandi k maadi: be cedi ki dindanli pɔdi yeni yinbi kangbada buolu, u laa yogunu ki ba gbadi niimn ni. Yeni ko maadi li ja: cua yeni a biga na.
Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!
42 I biga n cuoni ya yogunu, k li cicibiadiga cedi ki biga baa k jegli. K jesu maadi yeni mi tuama li cicibiadiga po ko sani k ñani. Ko paagi li biga k tug'o k teni o baà.
Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові [відійти], зцілив дитину та віддав її батькові.
43 K li yaagilidi bi kuli yeni U Tienu buama. Bi niba kuli pali den mani jesu palidi yeni o bulicidi po; ko maadi o ŋuankaabi:
Усі були вражені Божою величчю. Коли всі дивувалися всьому, що робив [Ісус], Він промовив до своїх учнів:
44 ŋanbi mani ke luod i tuba k ya tiani mi baa yedi yaali ne: bi niba ba kuadi o ja bijua, bi nisaaba nuu nni.
«Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські».
45 Ama bi ŋuankaaba bo ki gbia, li maakpanjami bo duagiba. Ti jawaandi po, ke bi bo ke buali jesu ke ba bandi niima nni.
Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
46 Bi den kpaani ke ban bandi yua n tie ciamo bi siigani, mi niama ji fii.
Потім [учні] почали роздумувати між собою, хто з них найбільший.
47 Jesu bo bandi ban maliti yaali bi palti nni, ko tugi i biga ke sen'o.
Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе
48 ke maadi ba: “yua gaa i naa biga n ya yeli po, o gaa min mɔno'i, yua ya gaa min mɔ, o gaa yua sɔn nni, kilima yua jiin o ba ke kpandi biga, bi ba kpiagidi wani wan tɔ ciamo.
та промовив до них: ―Той, хто прийме цю дитину в ім’я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший.
49 San gaa m maama ke yedi: canbaà t la o nulo ko deli mu cicinbiadimu a yeli nni, ama ti delo ke wan da fandi ke tieni li liema, kilima o ki ŋua ŋan.
Іван відповів: ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
50 Ke jesu maadi, da deli mano, kilima ya nulo ki tie a nando i, lani ya nulo tie a donli.
Ісус відповів: ―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
51 Ya yogunu ke jesu bo jagi ke ba lebidi kuni o baa kani, ko fii kua Serusalem nni.
Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима.
52 O bo sɔni o tondiba bonbi lie k bi kua liiga Samali longbanbigi nni ke kpaani li dieli.
І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього.
53 Ama ke Samali niba yie ke bel'o li dieli, ke dugini jesu bo maani ke caa Serusalema.
Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима.
54 O tondiba n la ke li tie yeni, ke Sak yen San tandi ke maadi: ... canbaa, a bua ke tin cedi ko mu n ña poli ke biani b kuli fami ke ban tua fantama.
Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали: ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
55 Ama ke jesu gbagi ke gaa ti jadi ke maadiba, i ke ban ki gbie yen fuoŋanbi, ki maadi ya maabiidi ne? O nulo bijua ke cua ke wan biani li ŋandunli ka, ama ke wan faabi bi niba ke tenbi ya miali k pia gbema.
[Ісус], обернувшись до них, заборонив їм та сказав: ―Не знаєте, якого ви духа,
56 ke bi siedi lan ya kani ke gedi longbantianu.
бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх! І пішли до іншого села.
57 Ban bo paani o sanu, ke ja ba cendi ke maadi jesu: ... N baa ŋua ŋa ŋan caa naani kuli.
Коли вони йшли дорогою, хтось сказав [Ісусові]: ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
58 K jesu ŋmiani l ja: 'I luali pia i fali, ti bonyugiti pia ti tiadi, ama o nulo bijua ke pia wan ba duani naani.
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
59 K jesu maadi o tian o: ya ŋuan! ... canbaa cabi ke min piini n baa o!
А іншому сказав: ―Іди за Мною! Але той відповів: ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
60 k jesu ŋmiani: “cedi bi tinkpiba n piini bi tinkpiiba”! ama fini, gedi ke kpaandi U Tienu maama kaana kuli
Тоді [Ісус] сказав: ―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже!
61 Ke o tiano mɔ gɔ maadi jesu. U Tienu n ba ŋɔdi ŋa, ama, cedi ke min gedi ke cabi n denpo.
Інший сказав: ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
62 ke jesu ŋmian o: “ya daano ko yen naakuuli ke bia gbagidi ke diidi puoli, ke dagidi yen wan kua U Tienu deni.
Ісус сказав йому: ―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого!
