Maatoosa 5
1 Daro derey shiiqidayssa Yesuusi be7ida wode deriya bolla keyidi uttis. Iya tamaareti iyaakko shiiqin,
І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
2 hayssada yaagidi tamaarssis:
І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 “Bantta ayyaanan manqoti anjjettidayssata, salo kawotethay enttassa.
„Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Yeekkeyssati anjjettidayssata, entti minthetho demmana.
Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
5 Bantta wozanan ashkketi anjjettidayssata, entti sa7aa laattana.
Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
6 Xillobaa oothanaw koshatteyssatinne saamotteyssati anjjettidayssata, entti kallana.
Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
7 Maareyssati anjjettidayssata, entti maarotethi demmana.
Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
8 Wozana geeshshati anjjettidayssata, entti Xoossaa be7ana.
Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Sigetheyssati anjjettidayssata, entti Xoossaa nayta geetetti xeegettana.
Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
10 Xillobaa oothiya gisho gidi, goodetteyssati anjjettidayssata, salo kawotethay enttassa.
Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
11 “Asay hinttena ta gisho gidi cayaa wode, gooddiya wodenne hintte bolla iitabaa ubbaa worddon odisiya wode hintte anjjettidayssata.
Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Hintte woytoy salon gita gidiya gisho ufayttite, hashshu giite. Hinttefe kase de7iya nabeta hessada goodidosona.
Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 “Hinttee biittaas maxine; maxiney ba maxinetethaa aggiko, ba mal7otethaa waati zaari demmanee? Kare holin asan yedhdhettanaappe attin aybiskka maaddenna.
Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 “Hintte biittaas poo7o; dere bolla de7iya katamiya qosettanaw dandda7ukku.
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
15 Xomppe oythidi son de7iya asa ubbaas poo7ana mela dhoqqa son wotheesippe attin daallo gidon wothey baawa.
І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
16 Hessa mela asay hintte lo77o oosuwa be7idi, salon de7iya hintte aawa bonchchana mela hintte poo7oy asa sinthan poo7o.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17 “Taani Muse higgiyanne nabeta qaala shaaranaw yida hinttew daanoppo. Taani, entti odidayssi tuma gideyssa qonccisanaw yasippe attin shaaranaw yabiikke.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
18 Ta hinttew tuma odays; saloynne sa7ay aadhdhana gakkanaw higge ubbay polettanaappe attin higgiyafe issi qaalay woykko pidaaley aadhdhenna.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19 Hessa gisho, ha kiitatappe guuxiya issi kiitaa menthiya oonikka qassi harata hessatho oothana mela tamaarssey oonikka salo kawotethan ubbaafe guutha gidana. Shin ha kiitaa poleysinne haratakka polana mela tamaarssey salo kawotethan gita gidana.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 Ta hinttew odays; hintte xillotethay Farisaaweta xillotethaafenne higge asttamaareta xillotethaafe aadhdhonna ixxiko, salo kawotethaa gelekketa.
Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
21 “Hintte mayzatas, ‘Wodhoppite; shemppo wodhida oonikka pirddettana’ geetettoyssa si7ideta.
Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
22 Shin ta hinttew odays; ba ishaa hanqettiya ubbay pirddettana. Ba ishaa cayaa oonikka daynna sinthi pirddas shiiqana. Ba ishaakko, ‘Eeyay’ giya oonikka qassi gaanname taman pirddettana. (Geenna g1067)
А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
23 “Hessa gisho, neeni ne yarshshuwa yarshshiya wode ne ishaa qohidabay new akeeketiko,
Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 ne yarshshuwa he bessan aggada ba; koyrota bada ne ishaara giiga; yaata simmada, ne yarshshuwa Xoossaas yarshsha.
залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
25 “Nena mooteyssara pirdda keethi bashe oge bolla iyara giiga. Hessi atto giikko I nena daynna sinthi efana. Daynnay nena qachcheyssas aathi immana; I nena woynen yeggana.
Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26 Ta tuma odays; ne bolla pirddettida accuwa issi santimey attonna cigga onggana gakkanaw qasho keethafe keyakka.
Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
27 “Hayssafe kase, ‘Laymatoppite’ geetettoyssa si7ideta.
Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
28 Shin ta hinttew odays, maccas xeellidi, amottida ubbay ba wozanan iira laymatees.
А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
29 Ne ushachcha ayfey new nagaras gaaso gidikko, kessa hola. Ne asatethay kumethi gaanname taman wodhdhanaappe ne asatethaafe issoy dhayikko new lo77o. (Geenna g1067)
Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
30 Ne ushachcha kushey new nagaras gaaso gidikko, iya qanxa hola. Ne asatethay kumethi gaanname taman wodhdhanaappe ne asatethaafe issoy dhayikko, new lo77o. (Geenna g1067)
І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
31 “‘Ba machchiw yeddiya oonikka anjjo worqqatiya immo’ geetettis.
Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
32 Shin ta hinttew odays; ba machchiya laymatonna de7ishin billiya ubbay iya laymatana mela oothees. Hessadakka, anjjettida maccasiw ekkiya ubbay laymatees.
А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
33 “Hintte mayzatakko, ‘Worddon caaqqofite; hintte Xoossaa sinthan caaqqidayssa polite’ geetettidayssa si7ideta.
Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
34 Shin ta hinttew odays; ubbarakka caaqqofite. Xoossay uttiya araata gidiya gisho, salon caaqqofite.
А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
35 Iya tohoy yedhdhiya soo gidiya gisho, sa7ankka caaqqofite. Gita kawuwa katama gidiya gisho, Yerusalaamenkka caaqqofite.
ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 Hintte binaanappe issuwaka boothi woykko kareethi oothanaw dandda7onna gisho, hinttee hintte huu7enkka caaqqofite.
не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Hessa gisho, hintte qaalay, ‘Ee’ woykko ‘Akkay’ gido. Hessafe kare keyey Xalaheppe yees.
Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
38 “‘Ayfe gisho ayfe; achcha gisho achche’ geetettidayssa si7ideta.
Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
39 Shin ta hinttew odays; hintte bolla iitabaa oothiya uraara eqettofite. Oonikka ne ushachcha shakalaa baqqiko ne haddirssa shakalaakka bessa.
А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
40 Issi asi ne shaamiziya ekkanaw nena mootikko, ne kootiya gujjada imma.
А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 Issi asi nena wolqqan babaa toossidi issi saate oge baara baana mela nena un77ethiko, iyara nam77u saate oge ba.
А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Woossiya oodeskka imma; neeppe tal77anaw koyaa oonakka diggofa.
Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
43 “‘Nena doseyssa dosa; nena ixxeyssa ixxa’ geetettoyssa si7ideta.
Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
44 Shin ta hinttew odays; hintte morkketa dosite; hinttena qoheyssatas woossite.
А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 Hessatho hintte oothiko, salon de7iya hintte aawas hintte nayta gidana. I iitatasinne lo77otas awa kessees; xillotasinne nagaranchchotas ba iraa bukisees.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Hinttena dosiya asaa xalaala hintte dosikko, hinttew ay woytoy de7ii? Hari attoshin, qaraxa qanxiseyssatikka hessa oothoosona.
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
47 Hinttee, hintte ishata xalaala sarothiko, haratappe ay hara aadhdhiyabaa oothidetii? Hari attoshin, Xoossaa ammanonna asaykka hessa oothoosona.
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48 Hiza, salon de7iya hintte aaway polo gidoyssada hintteka polo gidite.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
