Maatoosa 11
1 Yesuusi tammanne nam77u tamaareta kiitaa onggidaappe guye yaappe denddidi tamaarssanawunne sabbakanaw Galiila katamata bis.
І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2 Yohaannisi qasho keethan de7ishe Kiristtoosi oothiyabata si7idi, ba tamaaretappe iyaakko kiittidi,
Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 “Yaana geetettiday neneyye? Woykko nuuni haraa naaginoo?” yaagidi oychchis.
щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
4 Yesuusi enttako zaaridi, “Bidi hintte si7iyabaanne hintte be7iyabaa Yohaannisas odite.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:
5 Qooqeti xeellosona, wobbeti hamuttoosona, baro hargganchchoti paxoosona, tulleti si7oosona, hayqqidayssati hayqoppe denddoosona; manqotas Wonggelay sabbakettees.
„Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.
6 Tanan dhubettonay anjjettidayssa” yaagis.
І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“
7 Yohaannisa tamaareti guye simmidi bin, Yesuusi deriyas Yohaannisabaa odishe, “Ha bazzuwa ay be7anaw keyidetii? Carkkoy qaathiya maqqaa be7anaw yidetiyye?
Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?
8 Yaatin, ay be7anaw keyidetii? Kitte ma7o ma77ida ase be7anaaseyye? Kitte ma7o ma77idayssati kawota keethan de7oosona.
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.
9 Yaatin, ay be7anaw keyidetii? Nabe be7anaaseyye? Hekko, hintte nabeppekka aadhdheyssa be7eeta.
По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.
10 “Ne ogiya ne sinthan giigisiya ta kiitanchchuwa neeppe sinthe kiittana” geetettidi xaafettiday iyassa.
Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“
11 Ta hinttew tuma odays; maccasappe yelettidayssata giddofe Yohaannisappe aadhdhey oonikka baawa; salo kawotethan ubbaafe guuxey I, iyappe aadhdhana.
Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!
12 Xammaqiya Yohaannisa wodiyappe doomidi hachchi gakkanaw salo kawotethay daro naaqettees, minnida asati wolqqan yaa gelana.
Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.
13 Nabeti ubbaynne Muse higgey Yohaannisa wode gakkanaw salo kawotethaabaa tinbbite odidosona.
Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.
14 Hiza, hintte entta kiitaa ammanana gidikko, yaana geetettida Eliyaasi, I Yohaannisa.
Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.
15 Hiza, si7iya haythi de7ey si7o.
Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!
16 “Hiza, ha wodiya yeletethaa aybira daaniso? Giya giddon uttidi woli xeegidi,
До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 ‘Nu hinttew suusul77e punnin; hintte yexxeketa. Nu sabbidi zeleelin; hintte yeekkeketa’ yaagiya nayta daanosona.
і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
18 Xammaqiya Yohaannisi moonnanne uyonna yin, ‘Tuna ayyaani de7ees’ yaagideta.
Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.
19 Asa Na7ay mishenne uyishe yin, ‘Yarambbanne ushshanchcho, qaraxa qanxiseyssatanne nagaaranchchota dabbo’ yaagideta. Hiza, cinccatethaa tumatethay iya oosuwan qonccees” yaagis.
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.
20 Hessafe guye, Yesuusi daro malaatata oothida katamatan de7iya asati bantta nagaraappe simmidi maarotan gelonna ixxida gisho enttana,
Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 “Ayye Koraaziine katamaw, ayye Beetesayda katamaw, ays giikko, hintte giddon oosettida malaatati Xiiroosaninne Sidoonan oosettida gidiyakko, entti beni bido tiyettidi, kalliiya ma7idi bantta nagaraappe simmi aggana.
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаї́до! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.
22 Shin ta hinttew odays; pirdda gallas hinttefe aathidi Xiroosasinne Sidoonas pirdday kawuyana.
Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 Qassi, Qifirnahoome, neeni pude salo keyanaw koyay? Hanenna! Neeni Si7oolen yegettana. Ays giikko, ne giddon oosettida malaatati Soodomen oosettidabaa gidiyakko, Soodomey hachchi gakkanaw de7anashin. (Hadēs g86)
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день. (Hadēs g86)
24 Shin ta new odays; pirdda gallas neeppe aathidi Soodomes pirdday kawuyana” yaagidi hanqettis.
Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“
25 He wode Yesuusi, “Aawaw, saluwanne sa7aa Godaw, neeni hayssa eranchchotappenne cinccatappe genthada naytas qonccisida gisho, nena galatays.
Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.
26 Ee, ta Aawaw, hayssi ne lo77o sheniyada hanis.
Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!
27 “Ubbay taw ta Aawappe imettis. Aawappe hari Na7a erey baawa, Na7aappenne I enttaw qonccisanaw koyeyssatappe hari Aawa eranaw dandda7ey baawa.
Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 “Hinttenoo, daaburanchchoto, toohoy deexida ubbay taakko haa yiite; taani hinttena shemppisana.
Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!
29 Taani ta wozanan ashkkenne aada gidiya gisho, ta qambbaran gelite, taappe tamaarite; hinttee, hintte shemppuwas shemppo demmana.
Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
30 Ta qambbaray liiqo, qassi ta toohoykka kawushshe” yaagis.
Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“
