Psalm 78
1 Nimm zu Ohren, mein Volk, mein Gesetz, zu meines Mundes Reden neigt euer Ohr!
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Ich will in Sprüchen meinen Mund auftun, ich lasse aus der Vorzeit Rätsel hervorquellen.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Was wir gehört und erkannt, und unsere Väter uns erzählt,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Nicht wollen wir es verhehlen ihren Söhnen, wollen dem späteren Geschlecht Jehovahs Lob erzählen, und Seine Stärke und Seine Wunder, die Er getan hat.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Und Er richtete ein Zeugnis auf in Jakob und setzte ein Gesetz in Israel ein, das unseren Vätern Er gebot, sie ihren Söhnen zu wissen zu tun.
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 Auf daß es erkennete das spätere Geschlecht, die Söhne, die geboren werden, daß sie aufstünden und es ihren Söhnen erzähleten.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Und daß sie auf Gott ihr Zutrauen setzeten, und nicht der Taten Gottes vergäßen, und Seine Gebote bewahrten.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 Und nicht wie ihre Väter würden ein aufrührerisches und widerspenstiges Geschlecht, dessen Herz nicht fest war, und dessen Geist nicht treu war mit Gott.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Die Söhne Ephraims waren bewaffnete Bogenschützen, die am Tage des Kampfes sich umkehrten.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Sie hielten den Bund Gottes nicht, und weigerten sich, in Seinem Gesetz zu wandeln.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Und sie vergaßen Seiner Taten und Seiner Wunder, die Er sie sehen ließ.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Vor ihren Vätern tat Er Wunder im Lande Ägypten, in Zoans Gefilde.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Er spaltete das Meer und führte sie hindurch, und stellte die Wasser wie einen Haufen auf.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Und Er führte sie am Tag in einer Wolke, und die ganze Nacht im Lichte des Feuers.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Er spaltete in der Wüste Felsen, und tränkte sie viel wie aus Abgründen.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Und Bächlein ließ Er aus der Felsklippe ausgehen, und Wasser wie Flüsse herabflie-ßen.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Und noch fuhren sie fort zu sündigen gegen Ihn, sich in der Dürre dem Höchsten zu widersetzen.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Und sie versuchten Gott in ihrem Herzen, und fragten um Speise für ihre Seele.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Und sie redeten wider Gott, sie sagten: Kann Gott in der Wüste einen Tisch zurichten?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Siehe, Er schlug den Felsen und Wasser floß und Bäche fluteten; wird Er auch Brot geben können? wird Er Fleisch bereiten Seinem Volk?
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Darum hörte Jehovah, und Er wütete, und Feuer loderte auf gegen Jakob, und Zorn stieg auch auf wider Israel.
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 Weil sie an Gott nicht glaubten und auf Sein Heil nicht vertrauten.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Und Er gebot den Ätherkreisen oben und öffnete des Himmels Türen.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 Und Er ließ Manna auf sie regnen, zu essen, und gab ihnen Korn des Himmels.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Brot der Gewaltigen aß der Mann, Zehrung sandte Er ihnen zur Sättigung.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Und Er ließ herfahren am Himmel den Ostwind, und trieb in Seiner Stärke den Südwind her.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Und ließ Fleisch regnen auf sie wie Staub, und wie Sand der Meere das geflügelte Gevögel.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 Und ließ sie fallen mitten in sein Lager, rings um seine Wohnungen.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Und sie aßen und wurden sehr satt. Er brachte ihnen, wonach sie gelüsteten.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Sie waren ihren Gelüsten nicht entfremdet, ihre Speise war noch in ihrem Munde,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 Da stieg auf wider sie der Zorn Gottes. Und Er würgte unter ihren Fetten, und streckte nieder Israels Jünglinge.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Bei all dem sündigten sie noch und glaubten nicht an Seine Wunder.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Und Er ließ ihre Tage sich verzehren in Nichtigkeit, und ihre Jahre in Bestürzung.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Wenn Er sie würgte, fragen sie nach Ihm, und kehrten zurück und verlangten frühe nach Gott.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 Und sie gedachten, daß Gott ihr Fels und Gott, der Allerhöchste, ihr Erlöser sei.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Und sie beredeten Ihn mit ihrem Munde und redeten Ihm Falsches mit ihrer Zunge.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Ihr Herz aber war nicht fest bei Ihm und waren nicht treu in Seinem Bund.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Er aber ist erbarmungsvoll, Er sühnte die Missetat und verdarb sie nicht, und kehrte vielmals zurück von Seinem Zorn und erweckte nicht all Seinen Grimm.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Und Er gedachte, daß Fleisch sie sind, ein Hauch, der hingeht und nicht zurückkehrt.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Wie oft waren sie widerspenstig wider Ihn in der Wüste, machten Ihm Schmerzen im Wüstenland.
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Und sie versuchten wieder Gott, und machten Kummer dem Heiligen Israels.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Sie gedachten nicht Seiner Hand des Tages, da Er aus der Drangsal sie einlöste.
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 Wie Er tat Seine Zeichen in Ägypten und Seine Wahrzeichen in Zoans Gefilde.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Und Er verwandelte in Blut ihre Ströme und ihre Bächlein, daß sie nicht trinken konnten.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Er sandte wider sie das Ungeziefer und es fraß sie, und den Frosch und er verdarb sie.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Und Er gab dem Käfer ihr Gewächs und ihren Erwerb der Heuschrecke.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Er zerschlug mit Hagel ihren Weinstock und mit Schloßen ihre Maulbeerfeigenbäume.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Und ihr Getier gab Er dem Hagel preis und ihre Viehherden den Glühkohlen.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Er sandte wider sie Seines Zornes Glut, Wut und Unwille und Drangsal, eine Entsendung böser Engel.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Er ebnete Seinem Zorn den Steig, und hielt ihre Seele nicht zurück vom Tod, und gab der Pest ihr Leben preis.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 Und Er schlug alle Erstgeburt in Ägypten, die Erstlinge der Vollkraft in den Zelten Chams.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Und wie Schafe ließ Er aufbrechen Sein Volk und geleitete es wie eine Herde in der Wüste.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Und Er führte sie sicher, daß sie vor nichts schauderten; und ihre Feinde deckte das Meer.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Und brachte sie zur Grenze Seines Heiligtums, zum Berge da, den Seine Rechte hat erworben.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Und trieb die Völkerschaften aus vor ihnen, und ließ es ihnen zufallen, nach dem Stricke als Erbe, und ließ die Stämme Israels in ihren Zelten wohnen.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Sie aber versuchten und erbitterten Gott, den Allerhöchsten, und hielten nicht Seine Zeugnisse.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Und wichen zurück und wurden treulos wie ihre Väter, und kehrten sich ab wie ein trüglicher Bogen;
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Und reizten Ihn durch ihre Opferhöhen, und erregten Ihn zum Eifer mit ihren Schnitzbildern.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Gott hörte es und wütete, und verschmähte Israel sehr;
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Er gab dahin die Wohnung Schilos, das Zelt, darin unter Menschen Er wohnte,
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Und gab Seine Stärke in Gefangenschaft, und Seinen Schmuck in des Drängers Hand;
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Er überantwortete Sein Volk dem Schwerte und wütete wider Sein Erbe.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Es fraß das Feuer Seine Jünglinge, und Seine Jungfrauen wurden nicht gefreit.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Es fielen Seine Priester durch das Schwert, und Seine Witwen weinten nicht.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Aber der Herr erwachte, wie ein Schlafender, wie ein Held aufjauchzt vom Wein.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Und schlug Seine Dränger von hinten, und ewige Schmach legte Er auf sie.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Aber Er verschmähte Josephs Zelt, und wählte den Stamm Ephraim nicht.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Und Er erwählte Jehudahs Stamm, den Berg Zion, den Er liebte.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Und baute wie die Höhen Sein Heiligtum, wie die Erde, die auf ewig Er gegründet hat.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Und erwählte David, Seinen Knecht, und nahm ihn von der Schafe Hürden.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Hinter den Milchschafen weg brachte Er ihn, daß er weide Jakob, Sein Volk, und Israel, Sein Erbe.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Und er weidete sie nach der Rechtschaffenheit seines Herzens, und führte sie nach der Einsicht seiner Hände.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
