Psalm 89
1 Eine Unterweisung. Von Etan, dem Esrachiten: Die Gnadenerweisungen des HERRN will ich ewiglich besingen und seine Wahrheit mit meinem Munde verkündigen von Geschlecht zu Geschlecht.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Und zwar sage ich: Auf ewig wird die Gnade gebaut, in den Himmeln bestätigst du deine Treue:
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 «Ich habe mit meinem Auserwählten einen Bund geschlossen, habe meinem Knecht David geschworen:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Auf ewig will ich deinen Samen bestätigen und für alle Geschlechter bauen deinen Thron!» (Pause)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Und die Himmel werden deine Wundertat preisen, o HERR, ja, deine Treue in der Gemeinde der Heiligen!
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Denn wer in den Wolken ist dem HERRN zu vergleichen, wer ist dem HERRN ähnlich unter den Göttersöhnen?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Gott ist sehr schrecklich im Kreise der Heiligen und furchtbar über alle um ihn her.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 HERR, Gott der Heerscharen, wer ist mächtig wie du? Und deine Treue ist um dich her!
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Du herrschest über das stolze Meer; wenn sich seine Wellen erheben, so glättest du sie.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Du hast Rahab wie einen Erschlagenen zermalmt, mit deinem starken Arm zerstreutest du deine Feinde.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Dein ist der Himmel, dir gehört auch die Erde, der Weltkreis und was ihn erfüllt; du hast es alles gegründet.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Norden und Süden hast du erschaffen, Tabor und Hermon jauchzen ob deines Namens.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Du hast einen Arm voll Kraft, stark ist deine Hand, hoch erhoben deine Rechte.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Recht und Gerechtigkeit sind deines Thrones Feste, Gnade und Treue gehen vor deinem Angesicht her.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Wohl dem Volk, das den Jubelschall kennt! O HERR, im Lichte deines Angesichts werden sie wandeln.
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 Ob deines Namens frohlocken sie allezeit und sind erhoben durch deine Gerechtigkeit;
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 denn du bist ihr mächtiger Ruhm und durch deine Huld wird unser Horn erhöht.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Denn vom HERRN kommt unser Schild und vom Heiligen Israels unser König.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Damals redetest du durch ein Gesicht mit deinen Frommen und sprachst: «Ich habe die Hilfe einem Helden übertragen, einen Auserwählten aus dem Volk erhöht;
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 ich habe meinen Knecht David gefunden und ihn mit meinem heiligen Öl gesalbt;
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 meine Hand soll beständig mit ihm sein, und mein Arm soll ihn stärken.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Kein Feind soll ihn überlisten und kein Ruchloser ihn unterdrücken;
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 sondern ich will seine Widersacher vor ihm zermalmen und seine Hasser schlagen;
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 aber meine Treue und Gnade sollen mit ihm sein, und in meinem Namen soll sein Horn sich erheben.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 Und ich will seine Hand ins Meer tauchen und seine Rechte in die Ströme.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Er wird zu mir rufen: Du bist mein Vater, mein Gott und der Fels meines Heils.
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Und ich will ihn zum Erstgeborenen machen, zum Höchsten der Könige auf Erden.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Auf ewig bewahre ich ihm meine Gnade, und mein Bund soll ihm festbleiben.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 Und ich setze seinen Samen auf ewig ein und mache seinen Thron wie die Tage des Himmels.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Wenn seine Söhne mein Gesetz verlassen und nicht in meinen Verordnungen wandeln,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 wenn sie meine Satzungen entheiligen und meine Gebote nicht beachten,
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 so will ich ihre Sünden mit der Rute heimsuchen und ihre Missetat mit Schlägen;
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 aber meine Gnade will ich ihm nicht entziehen und meine Treue nicht verleugnen;
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 meinen Bund will ich nicht ungültig machen und nicht ändern, was über meine Lippen gekommen ist.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Einmal habe ich bei meiner Heiligkeit geschworen; sollte ich David belügen?
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Sein Same soll ewig bleiben und sein Thron wie die Sonne vor mir;
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 wie der Mond soll er ewig bestehen und wie der Zeuge in den Wolken zuverlässig sein!» (Pause)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Und doch hast du verstoßen und verworfen und bist zornig geworden über deinen Gesalbten!
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Du verachtest den Bund deines Knechtes und trittst seine Krone zu Boden;
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 du hast alle seine Mauern zerrissen und seine Festungen in Trümmer gelegt;
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 es berauben ihn alle, die vorüberziehen, er ist seinen Nachbarn zum Gespött;
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 du hast die rechte Hand seiner Widersacher erhöht, hast allen seinen Feinden Freude gemacht;
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 du ließest zurückweichen sein scharfes Schwert und schenktest ihm keinen Sieg im Krieg;
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 du hast seinem Glanz ein Ende gemacht und seinen Thron zu Boden gestürzt;
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 du hast die Tage seiner Jugend verkürzt und ihn mit Schande bedeckt. (Pause)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Wie lange, o HERR, willst du dich so verbergen? Soll dein Zorn stets wie Feuer brennen?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Gedenke mein! Was ist das Leben? Warum willst du alle Menschenkinder vergeblich erschaffen haben?
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Wo ist einer, der den Tod nicht sähe und seine Seele erretten könnte von des Totenreichs Gewalt? (Pause) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Wo sind, o Herr, deine frühern Gnadenerweise, die du dem David in deiner Treue zugeschworen hast?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Gedenke, o Herr, der Schmach, die deinen Knechten angetan wird, daß ich in meinem Busen den Hohn der vielen Völker trage,
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 womit deine Feinde dich, HERR, schmähen, womit sie schmähen die Fußstapfen deines Gesalbten!
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Gepriesen sei der HERR ewiglich! Amen, Amen!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
