Psalm 78
1 Eine Unterweisung; von Asaph. Höre, mein Volk, meine Lehre, neiget eure Ohren zu den Reden meines Mundes!
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Ich will meinen Mund zu einem Spruche öffnen, will Rätsel vortragen aus alter Zeit,
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 was wir gehört und gelernt und was unsre Väter uns erzählt haben.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Es wurde ihren Söhnen nicht vorenthalten, sondern sie haben dem spätern Geschlecht den Ruhm des HERRN erzählt, seine Macht und seine Wunder, die er getan,
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 nämlich, daß er ein Zeugnis aufstellte in Jakob und ein Gesetz gab in Israel, von welchem er unsern Vätern befahl, es ihren Kindern kundzutun,
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 damit das spätere Geschlecht es wisse, die Kinder, die noch sollten geboren werden, und damit auch sie, wenn sie aufgewachsen wären, es ihren Kindern erzählten;
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 daß diese auf Gott ihr Vertrauen setzten und nicht vergäßen die Taten Gottes und seine Gebote befolgten
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 und nicht würden wie ihre Väter, ein abtrünniges und widerspenstiges Geschlecht, ein Geschlecht, das kein festes Herz hatte, und dessen Geist nicht treu war gegen Gott.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Die Kinder Ephraims, geübte Bogenschützen, wandten um am Tage der Schlacht.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Sie bewahrten den Bund Gottes nicht und wollten nicht nach seinem Gesetze wandeln.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Und sie vergaßen seine Taten und seine Wunder, die er ihnen erzeigt.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Vor ihren Vätern hatte er Wunder getan im Lande Ägypten, im Gefilde Zoan.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Er spaltete das Meer und führte sie hindurch und türmte die Wasser auf wie einen Damm,
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 und leitete sie bei Tag mit einer Wolke und während der ganzen Nacht mit einem hellen Feuer.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Er spaltete Felsen in der Wüste und tränkte sie wie mit großen Fluten,
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 und ließ Bäche aus dem Felsen hervorspringen und Wasser herabfließen in Strömen.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Dennoch fuhren sie fort, wider ihn zu sündigen und den Höchsten zu erzürnen in der Wüste.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Und sie versuchten Gott in ihrem Herzen, indem sie Speise forderten nach ihrem Gelüste.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Und sie redeten wider Gott und sprachen: «Kann Gott einen Tisch bereiten in der Wüste?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Siehe, er hat den Felsen geschlagen, daß Wasser flossen und Bäche sich ergossen. Kann er aber auch Brot geben? Wird er seinem Volke Fleisch verschaffen?»
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Darum, als der HERR das hörte, ward er entrüstet, und Feuer entbrannte wider Jakob, ja, Zorn stieg auf über Israel,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 weil sie Gott nicht glaubten und nicht auf seine Hilfe vertrauten.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Und er gebot den Wolken droben und öffnete die Türen des Himmels;
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 und er ließ Manna auf sie regnen zum Essen und gab ihnen Himmelskorn.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Der Mensch aß Engelsbrot; er sandte ihnen Speise genug.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Er erregte den Ostwind am Himmel und führte durch seine Kraft den Südwind herbei,
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 ließ Fleisch auf sie regnen wie Staub und beschwingte Vögel wie Sand am Meer,
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 und ließ sie fallen mitten in ihr Lager, rings um ihre Wohnung her.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Da aßen sie und wurden allzu satt; was sie gewünscht hatten, gewährte er ihnen.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Sie hatten sich ihres Gelüstes noch nicht entschlagen, und ihre Speise war noch in ihrem Munde,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 als der Zorn Gottes sich wider sie erhob und die Fetten unter ihnen erwürgte und die Jungmannschaft Israels darniederstürzte.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Trotz alledem sündigten sie weiter und glaubten nicht an seine Wunder.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Darum ließ er ihre Tage wie einen Hauch vergehen und ihre Jahre durch plötzlichen Untergang.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Wenn er sie tötete, so suchten sie ihn und kehrten sich wieder zu Gott
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 und dachten daran, daß Gott ihr Fels sei, und Gott, der Höchste, ihr Erlöser.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Aber sie heuchelten ihm mit ihrem Munde und logen mit ihren Zungen;
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 denn ihr Herz war nicht aufrichtig gegen ihn, und sie hielten nicht treu an seinem Bund.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Er aber war barmherzig und vergab die Schuld und vertilgte sie nicht und hat oftmals seinen Zorn abgewandt und nicht allen seinen Grimm erweckt;
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 denn er dachte daran, daß sie Fleisch seien, ein Wind, der hinfährt und nicht wiederkehrt.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Wie oft empörten sie sich wider ihn in der Wüste und betrübten ihn in der Einöde!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Und sie versuchten Gott immer wieder und kränkten den Heiligen Israels.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Sie sind seiner Hand nicht eingedenk gewesen, des Tages, da er sie vom Feinde erlöste;
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 da er seine Zeichen tat in Ägypten und seine Wunder im Gefilde Zoan;
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 als er ihre Ströme in Blut verwandelte und ihre Bäche, so daß man nicht trinken konnte;
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 da er Ungeziefer unter sie sandte, das sie fraß, und Frösche, die sie verderbten;
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 da er den Fressern ihre Früchte gab und den Heuschrecken ihre Erzeugnisse;
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 da er ihre Weinstöcke mit Hagel schlug und ihre Maulbeerbäume mit Schlossen
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 und ihr Vieh dem Hagel preisgab und ihre Herden den Wetterstrahlen;
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 da er gegen sie die Glut seines Zornes entsandte, Grimm und Ungnade und Drangsal, Scharen von Unglücksengeln;
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 da er seinem Zorn den Lauf ließ, ihre Seele nicht vor dem Tod bewahrte, sondern ihr Leben der Pest preisgab;
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 da er alle Erstgeburt in Ägypten schlug, die Erstlinge ihrer Kraft in den Hütten Hams.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Und er ließ sein Volk ausziehen wie Schafe und leitete sie wie eine Herde in der Wüste
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 und führte sie sicher, daß sie sich nicht fürchteten; ihre Feinde aber bedeckte das Meer.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Und er brachte sie in die Grenzen seines Heiligtums; zu diesem Berg, den seine Rechte erworben.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Und er vertrieb vor ihnen her die Heiden und teilte ihnen das Erbe aus mit der Meßschnur und ließ in ihren Zelten die Stämme Israels wohnen.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Aber sie versuchten und erzürnten den höchsten Gott und hielten seine Zeugnisse nicht,
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 sondern wichen zurück und fielen ab wie ihre Väter; sie gingen fehl wie ein trügerischer Bogen.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Und sie reizten ihn zum Zorn durch ihre Höhen und zur Eifersucht durch ihre Götzen.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Gott hörte es und entrüstete sich und verabscheute Israel sehr.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Und er verließ seine Wohnung zu Silo, das Zelt, wo er unter den Menschen wohnte,
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 und gab seine Macht in Gefangenschaft und seine Herrlichkeit in Feindeshand,
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 und überlieferte sein Volk dem Schwert und war entrüstet über sein Erbe.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Seine Jünglinge hat das Feuer verzehrt, und seine Jungfrauen mußten ohne Brautlied bleiben.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Seine Priester sind durchs Schwert gefallen, und seine Witwen konnten nicht weinen.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Da erwachte der Herr wie ein Schlafender, wie ein Starker, der sich Mut zugetrunken.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Und er schlug seine Feinde zurück, ewige Schande fügte er ihnen zu.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Und er verwarf das Zelt Josephs und erwählte nicht den Stamm Ephraim,
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 sondern erwählte den Stamm Juda, den Berg Zion, welchen er liebt.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Und er baute sein Heiligtum wie Himmelshöhen, gleich der Erde, die er auf ewig gegründet hat.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Und er erwählte seinen Knecht David und nahm ihn von den Schafhürden weg.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Da er den tragenden Schafen nachging, holte er ihn, daß er weiden sollte Jakob, sein Volk, und Israel, sein Erbe.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Und er weidete sie mit aller Treue seines Herzens und leitete sie mit geschickter Hand.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
