Psalm 77
1 Dem Vorsänger. Nach Jedutun. Ein Psalm Asaphs. Ich rufe zu Gott und will schreien, zu Gott rufe ich, und er wolle auf mich hören!
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 Zur Zeit meiner Not suchte ich den Herrn; meine Hand war des Nachts unablässig ausgestreckt, meine Seele wollte sich nicht trösten lassen.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Dachte ich an Gott, so mußte ich seufzen, sann ich nach, so ward mein Geist bekümmert. (Pause)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Du hieltest meine Augenlider offen; ich warf mich hin und her und konnte nicht reden.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Da gedachte ich der alten Zeit, der vorigen Jahre;
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 ich erinnerte mich wieder an mein Saitenspiel, betete in meinem Herzen, und mein Geist fing an zu forschen:
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Wird denn der Herr auf ewig verstoßen und fortan nicht mehr gnädig sein?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Ist's denn ganz und gar aus mit seiner Gnade, und hat sein Reden für immer aufgehört?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Hat denn Gott vergessen, gnädig zu sein, und im Zorn seine Barmherzigkeit verschlossen? (Pause)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Und ich sprach: Ich will das leiden, die Änderungen, welche die rechte Hand des Höchsten getroffen hat.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Ich will rühmen die Taten des HERRN; denn ich gedenke deiner vorigen Wunder
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 und besinne mich aller deiner Werke und ziehe deine großen Taten in Betracht:
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 O Gott, dein Weg ist heilig! Wer ist ein so großer Gott wie du?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Du bist der Gott, der Wunder tut; du hast deine Macht bewiesen an den Völkern!
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Du hast dein Volk erlöst mit deinem Arm, die Kinder Jakobs und Josephs. (Pause)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Als dich, o Gott, die Wasser sahen, als dich die Wasser sahen, da brausten sie und das Meer ward aufgeregt;
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 die Wolken gossen Wasser, es donnerte in den Lüften, und deine Pfeile fuhren daher;
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 deine Donnerstimme erschallte im Wirbelwind, die Blitze beleuchteten den Erdkreis, daß die Erde in Zittern und Beben geriet;
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 dein Weg war im Meer und deine Bahn in großen Wassern, und deine Fußstapfen waren nicht zu erkennen;
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 du führtest dein Volk wie eine Herde durch Mose und Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
