Psalm 49
1 Dem Vorsänger. Von den Kindern Korahs. Ein Psalm. Höret dies, ihr Völker alle, merket doch auf, alle Bewohner der Welt,
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 ihr Kinder des Volkes und Herrensöhne, alle miteinander, reich und arm!
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Mein Mund soll Weisheit reden und das Dichten meines Herzens verständig sein.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Ich will einem Spruche lauschen und beim Harfenspiel mein Rätsel lösen.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Warum sollte ich mich fürchten zur bösen Zeit, wenn mich die Missetat meiner Verfolger umringt?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Sie verlassen sich auf ihr Vermögen und prahlen mit ihrem großen Reichtum.
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Und doch kann kein Bruder den andern erlösen; er vermag Gott das Lösegeld nicht zu geben!
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Zu teuer ist die Erlösung ihrer Seelen, so daß er auf ewig davon abstehen muß!
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 Oder sollte er immerdar leben und die Grube nicht sehen?
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Doch, er wird sie sehen! Die Weisen müssen sterben, die Toren und Narren kommen miteinander um und müssen ihr Vermögen andern überlassen.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Das Grab ist ihr ewiges Haus, ihre Wohnung für und für, wenn sie auch nach ihren Namen Länder benannt haben.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Aber der Mensch bleibt nicht lange in seinem Glanz; er gleicht dem Vieh, das umgebracht wird.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Dieser ihr Weg ist ihre Torheit, und doch haben ihre Nachkommen Wohlgefallen an ihren Worten. (Pause)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Herdenweise sinken sie ins Totenreich hinab, der Tod weidet sie, und die Redlichen werden am Morgen über sie herrschen. Ihre Gestalt ist zum Vergehen bestimmt, das Totenreich zu ihrer Wohnung. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Aber Gott wird meine Seele aus der Gewalt des Totenreiches erlösen; denn er wird mich annehmen! (Pause) (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Fürchte dich nicht, wenn einer reich wird, wenn die Ehre seines Hauses groß wird;
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 denn bei seinem Tod nimmt er das alles nicht mit, seine Ehre fährt ihm nicht nach!
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Denn man preist ihn glücklich, solange er lebt (und man lobt dich, wenn es dir gut geht),
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 bis auch er eingehen wird zum Geschlecht seiner Väter, die in Ewigkeit das Licht nicht sehen.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Der Mensch im Glanz, doch ohne Verstand, ist gleich dem Vieh, das umgebracht wird!
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
