Psalm 32
1 Eine Unterweisung. Von David. Wohl dem, dessen Missetat vergeben, dessen Sünde bedeckt ist!
Давидів. Пісня навча́льна.
2 Wohl dem Menschen, dem der HERR keine Schuld anrechnet und in dessen Geist keine Falschheit ist!
блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!
3 Als ich es verschweigen wollte, verschmachteten meine Gebeine durch mein täglich Heulen.
Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,
4 Denn deine Hand lag Tag und Nacht schwer auf mir, daß mein Saft vertrocknete, wie es im Sommer dürre wird. (Pause)
бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху! (Се́ла)
5 Da bekannte ich dir meine Sünde und verhehlte meine Missetat nicht; ich sprach: «Ich will dem HERRN meine Übertretung bekennen!» Da vergabst du mir meine Sündenschuld! (Pause)
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“і провину мого гріха Ти простив. (Се́ла)
6 Darum möge jeder Fromme dich bitten zur Zeit, da es zu erlangen ist; denn bei großer Wasserflut gelangt man nicht mehr dazu.
Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!
7 Du bist mein Schirm, du wollest mich vor Gefahr behüten, mit Rettungsjubel mich umgeben! (Pause)
Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! (Се́ла)
8 Ich will dich unterweisen und dir den Weg zeigen, den du wandeln sollst; ich will dich beraten, mein Auge auf dich [richtend].
„Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!
9 Seid nicht wie Rosse und Maultiere, ohne Verstand, welchen man Zaum und Gebiß anlegen muß, da sie sonst nicht zu dir nahen!
Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба прибо́ркати оздо́бою їхньою — вуди́лом і вузде́чкою, як до тебе вони не зближа́ються“.
10 Der Gottlose hat viele Plagen; wer aber dem HERRN vertraut, den wird die Güte umfangen.
Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!
11 Freuet euch des HERRN und seid fröhlich, ihr Gerechten, und jubelt alle, die ihr aufrichtigen Herzens seid!
Веселі́тесь у Го́споді, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросе́рді!
