< Psalm 30 >
1 Ein Psalm; ein Lied zur Einweihung des Hauses. Von David. Ich will dich erheben, o HERR, denn du hast mich herausgezogen, daß meine Feinde sich nicht freuen durften über mich.
Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
2 HERR, mein Gott, zu dir schrie ich, und du heiltest mich.
Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
3 HERR, du hast meine Seele aus dem Totenreich heraufgebracht; du hast mich am Leben erhalten, daß ich nicht zur Grube hinabfuhr. (Sheol )
Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol )
4 Singet dem HERRN, ihr seine Frommen, und preiset zum Gedächtnis seiner Heiligkeit!
Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
5 Denn sein Zorn währt einen Augenblick, seine Gnade aber lebenslang; am Abend kehrt das Weinen ein und am Morgen der Jubel!
Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
6 Und ich sprach, da es mir wohl ging: «Ich werde nimmermehr wanken!»
А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
7 Denn du, HERR, hattest durch deine Huld meinen Berg fest hingestellt; als du aber dein Angesicht verbargst, ward ich bestürzt.
Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
8 Zu dir, HERR, rief ich; zu meinem HERRN flehte ich um Gnade:
До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
9 «Wozu ist mein Blut gut, wenn ich in die Grube fahre? Wird dir der Staub danken und deine Treue verkündigen?
„Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
10 Höre, HERR, und sei mir gnädig; HERR, sei du meine Hilfe!»
Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
11 Du hast mir meine Klage in einen Reigen verwandelt, du hast mein Trauergewand gelöst und mich mit Freude umgürtet;
Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
12 auf daß man dir zu Ehren singe und nicht schweige; o HERR, mein Gott, ich will dich ewiglich preisen!
щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!