< Psalm 18 >

1 Für den Vorsänger. Von dem Knecht des HERRN, von David, welcher dem HERRN die Worte dieses Liedes sang, an dem Tage, da der HERR ihn aus der Hand aller seiner Feinde errettet hatte, auch aus der Hand Sauls. Er sprach: Ich will dich von Herzen lieben, HERR, meine Stärke!
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Der HERR ist meine Felsenkluft, meine Burg und meine Zuflucht; mein Gott ist ein Fels, darin ich mich berge, mein Schild und das Horn meines Heils, meine Festung.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Den HERRN, den Hochgelobten, rief ich an und wurde von meinen Feinden errettet!
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Todeswehen umfingen mich, Bäche Belials schreckten mich;
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
5 Stricke der Unterwelt umschlangen mich, es kamen mir Todesschlingen entgegen. (Sheol h7585)
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 Da mir angst ward, rief ich den HERRN an und schrie zu meinem Gott; er hörte in seinem Tempel meine Stimme, mein Schreien vor ihm drang zu seinen Ohren.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Die Erde bebte und erzitterte, die Grundfesten der Berge wurden erschüttert und bebten, weil er zornig war.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Rauch stieg auf von seiner Nase und verzehrendes Feuer aus seinem Munde, Feuerglut brannte daraus hervor.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Er neigte den Himmel und fuhr herab, und Dunkel war unter seinen Füßen;
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 er fuhr auf dem Cherub und flog daher, er schwebte auf den Fittichen des Windes.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Er machte Finsternis zu seinem Gezelt, dunkle Wasser, dichte Wolken zur Hütte um sich her.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Aus dem Glanze vor ihm gingen seine Wolken über von Hagel und Feuerglut;
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 und der HERR donnerte im Himmel, der Höchste ließ seine Stimme erschallen, Hagel und Feuerglut.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Und er schoß seine Pfeile und zerstreute sie, schleuderte Blitze und schreckte sie.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Da sah man Wasserbäche, und die Gründe des Erdbodens wurden aufgedeckt von deinem Schelten, o HERR, von dem Schnauben deines grimmigen Zorns!
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Er streckte [seine Hand] aus von der Höhe und ergriff mich, er zog mich aus großen Wassern;
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 er rettete mich von meinem mächtigen Feind und von meinen Hassern; denn sie waren mir zu stark;
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 sie hatten mich überfallen zur Zeit meines Unglücks; aber der HERR ward mir zur Stütze
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 und führte mich heraus in die Weite, er befreite mich; denn er hatte Wohlgefallen an mir.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Der HERR vergalt mir nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinheit meiner Hände lohnte er mir;
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 denn ich habe die Wege des HERRN bewahrt und bin nicht abgefallen von meinem Gott,
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 sondern alle seine Verordnungen hatte ich vor Augen und stieß seine Satzungen nicht von mir,
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 und ich hielt es ganz mit ihm und hütete mich vor meiner Sünde.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Darum vergalt mir der HERR nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinheit meiner Hände vor seinen Augen.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Gegen den Gütigen erzeigst du dich gütig, gegen den Rechtschaffenen rechtschaffen,
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 gegen den Reinen erzeigst du dich rein, aber den Hinterlistigen überlistest du!
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Denn du rettest das elende Volk und erniedrigst die hohen Augen.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Ja, du zündest meine Leuchte an; der HERR, mein Gott, macht meine Finsternis licht;
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 denn mit dir kann ich Kriegsvolk zerschmeißen und mit meinem Gott über die Mauer springen.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Dieser Gott! Sein Weg ist vollkommen, die Rede des HERRN ist geläutert; er ist ein Schild allen, die ihm vertrauen.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Denn wer ist Gott außer dem HERRN, und wer ist ein Fels außer unserm Gott?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Der Gott, der mich mit Kraft umgürtete und meinen Weg unsträflich machte;
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 er machte meine Füße den Hirschen gleich und stellte mich auf meine Höhen;
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 er lehrte meine Hände streiten und meine Arme den ehernen Bogen spannen;
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 du gabst mir den Schild deines Heils, und deine Rechte stützte mich, und deine Herablassung machte mich groß;
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 du machtest mir Raum zum Gehen, daß meine Knöchel nicht wankten.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Ich jagte meinen Feinden nach und holte sie ein und kehrte nicht um, bis sie aufgerieben waren;
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 ich zerschmetterte sie, daß sie nicht mehr aufstehen konnten; sie fielen unter meine Füße.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Du hast mich gegürtet mit Kraft zum Streit, du hast unter mich gebeugt, die sich wider mich setzten.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Du wandtest mir den Rücken meiner Feinde zu, und meine Hasser habe ich vertilgt.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Sie schrieen, aber da war kein Retter; zum HERRN, aber er antwortete ihnen nicht.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 Und ich zerrieb sie zu Staub vor dem Winde, warf sie wie Kot hinaus.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Du rettetest mich aus den Zänkereien des Volkes und setztest mich zum Haupt der Heiden; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir;
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 sobald sie hören, folgen sie mir, die Kinder der Fremde schmeicheln mir;
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 die Kinder der Fremde verzagen und kommen zitternd aus ihren Schlössern.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Es lebe der HERR, und gepriesen sei mein Fels, und erhoben werde der Gott meines Heils!
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Der Gott, der mir Rache verlieh und die Völker unter mich zwang;
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 der mich meinen Feinden entrinnen ließ und mich trotz meiner Widersacher erhöhte, mich errettete von dem gewalttätigen Mann!
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Darum will ich dich, o HERR, loben unter den Nationen und deinem Namen singen,
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 der seinem Könige große Siege verliehen hat und seinem Gesalbten Gnade erweist, David und seinem Samen bis in Ewigkeit.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.

< Psalm 18 >